г.Хомяк
страшна сила "записки в блокнот"
поряд з записом про RaceNation 2016 записав і похід в гори)))
все получилось спонтанно, або сам сам процес планування виявився спонтанним)))
розсилка від покупона, перегляд цін, розгляд варіантів і ми вирішили їхати.
Довго вибирали готель, бо хотіли місцевого колориту, а не євро ремонту і леопардових покривал.
Вибрали, - окремо відмічу і буду радити готель Коренюки
Про саму поїздку, постараюсь коротко.
Запланували ми все таким чином щоб на ДН Рудої звалити з Києва і по дорозі до моїх батьків відвідати Карпати.
Єдине що не піддавалось організації,- погода.
В день приїзду Рахівським потягом ми вдало вийшли в самомк Татарові і дивлячись на прогноз погоди на завтра (підйом був запланований на завтра і обіцяли дощ) вирішили кинути речі і підніматись сьогодні.
Для Альонки то були перші Карпати)))
Погода, повітря, природа просто додали заряд бадьорості після 14 годин в плацкарті.
Зайшли в заповідник "Женецький Гук" заплатили за вхід і пішли міченою тропою вгору)
ліс, як і весь туристичний сезон, тільки прокидався після зими.
безліч струмочків, я з яких Рижа по початку боялась пити)))
стільки радості було коли побачили трохи снігу
піднявшись до розвилки на полонину Бранья зустріли пару, яка спускалась(єдині люди яких ми бачили в горах за цілий день). Якщо ви хочете щоб вам ніхто не заважав милуватись природою карпат, - середина всени саме такий час.
Далі почався майже вертикальний підйом на вершину
болото, каміння і сніг
але з кожним кроком види відкривались просто гарнезні
вершина, г.Хомяк, статуя Діви Марії
наш підйом по часу зайняв 5 год(від готелю до вершини)
зі сніжними шапками Чорногора всі 2х тисячники.
перекусили і спустились на Полонину Хомяків
звідти, вже іншим маршрутом почали спускатись в сторону водоспаду, дачі Ющенка і асфальтованої дороги
на спуску втома почала даватися в знаки, коли зупинялись ноги просто тремтіли
спустились до розвилки на водопад, але в цей день ми туди не пішли бо хотіли засвітла добратись до готелю і встигнути щось купити для святкування ДН.
наступний ранок був сонячним і ми швиденько перекусили
і побігли на водопад дивитись.
знову відмічу мнінмальну кількість туристів. наскіль це комфортно
Встигли до дощу, правда як повертались то трохи намокли.
Поки сохли, Руда встигла побачити як димлять Карпати.
Далі куштували місцеві страви і збирались до дому.
Наступного дня були вже у батьків, стрегли ковбасу від Фелікса
святкували Великдень!
заглянули в костел
і того ж вечора повернулись на Київ, комусь в понеділок було на роботу....)
поряд з записом про RaceNation 2016 записав і похід в гори)))
все получилось спонтанно, або сам сам процес планування виявився спонтанним)))
розсилка від покупона, перегляд цін, розгляд варіантів і ми вирішили їхати.
Довго вибирали готель, бо хотіли місцевого колориту, а не євро ремонту і леопардових покривал.
Вибрали, - окремо відмічу і буду радити готель Коренюки
Про саму поїздку, постараюсь коротко.
Запланували ми все таким чином щоб на ДН Рудої звалити з Києва і по дорозі до моїх батьків відвідати Карпати.
Єдине що не піддавалось організації,- погода.
В день приїзду Рахівським потягом ми вдало вийшли в самомк Татарові і дивлячись на прогноз погоди на завтра (підйом був запланований на завтра і обіцяли дощ) вирішили кинути речі і підніматись сьогодні.
Для Альонки то були перші Карпати)))
Погода, повітря, природа просто додали заряд бадьорості після 14 годин в плацкарті.
Зайшли в заповідник "Женецький Гук" заплатили за вхід і пішли міченою тропою вгору)
ліс, як і весь туристичний сезон, тільки прокидався після зими.
безліч струмочків, я з яких Рижа по початку боялась пити)))
стільки радості було коли побачили трохи снігу
піднявшись до розвилки на полонину Бранья зустріли пару, яка спускалась(єдині люди яких ми бачили в горах за цілий день). Якщо ви хочете щоб вам ніхто не заважав милуватись природою карпат, - середина всени саме такий час.
Далі почався майже вертикальний підйом на вершину
болото, каміння і сніг
але з кожним кроком види відкривались просто гарнезні
вершина, г.Хомяк, статуя Діви Марії
наш підйом по часу зайняв 5 год(від готелю до вершини)
зі сніжними шапками Чорногора всі 2х тисячники.
перекусили і спустились на Полонину Хомяків
звідти, вже іншим маршрутом почали спускатись в сторону водоспаду, дачі Ющенка і асфальтованої дороги
на спуску втома почала даватися в знаки, коли зупинялись ноги просто тремтіли
спустились до розвилки на водопад, але в цей день ми туди не пішли бо хотіли засвітла добратись до готелю і встигнути щось купити для святкування ДН.
наступний ранок був сонячним і ми швиденько перекусили
і побігли на водопад дивитись.
знову відмічу мнінмальну кількість туристів. наскіль це комфортно
Встигли до дощу, правда як повертались то трохи намокли.
Поки сохли, Руда встигла побачити як димлять Карпати.
Далі куштували місцеві страви і збирались до дому.
Наступного дня були вже у батьків, стрегли ковбасу від Фелікса
святкували Великдень!
заглянули в костел
і того ж вечора повернулись на Київ, комусь в понеділок було на роботу....)