там де край або Піраміда крабів
дні змінювались ночами, новими світанками і збігали дуже швидко.
як і перші дні проводили активно
пускали зміїв літаюючих
грали в копаного мяча на пляжі, умудрілись зламати ракетку дл "beach ball"
далі було цікавіше: якшо одягнути на себе всякий різнокольоровий інвентар,повторити слова сукретної пісні(якраз перечитує)
взяти в праву руку рожевий сачок феї і поцілувати розову фею, яка грає секретну мелодію на Укулеле то гриф Укулеле покаже напрямок до піраміди-гробниці крабів
яку охороняють 9 крабів і краб фараон
(архітектурна композиція називається " випускники КІСІ з фантазією у відпустці")
після чого нам відкрилася гробниця і серет приготування смачнючого борщу
відволікусь від, ахінеї на тему харчування)))
їли ми всі і все. причому готували ініціативно і кожен раз шось нове і смачне, від баклажанної ікри і гречки з зажаркою з сосисок до борщу, горохового супу і варених крабів)))
правда з водою був напряг, два 6л. бутлі в день ми використовували, їх купляли в найближчому магазині. Технічною водою була морська...
Так от, про крабів.
Море було надзвичано чисте і ми плавали з маскою. Коли побачив краба, подумав шо наші дівчата тепер забояться і в воду залазити, думав не розказувати про знахідку.
Але як тільки розказав, в мене забрали маску (рижа забрала) і погнали ловити крабів, на наступний день ше й сачок купили)))
такшо в один день ми пили пиво з вареними крабами(як криваетки)
Всі дні погодка була просто "пісня", правда крім останніх трьох днів перед відїздом наших.
Прийшов фронт з грозами.
гроза на морі, на пляжі, в палатці, це шось страшне і неймовірне
деякі хмарки ходили поряд і в додачу з розсіяним освітленням створювали надзвичайні краєвиди і нереалього кольору море
іноді все відбувалось в морі
а одного разу гроза пройшла над нами, з шаленим вітром і градом розміром з перепелине яйце.
наші дівчата якраз були в місті і сховались там, а ми втрьох залишились в палатках та отримали купу адреналіну. Від стихії навіть врятували батька з сином. Просто від нас до найближчого прихистку дуже далеко.
Малого напоїли чаєм, який якраз закипів, нагодували печивом.
після цього платку модернізовану на скору руч матрасом каріматами і плівкою( в попередньому пості видно шо стінки не опущені, просто тент) довели до мормального захисту від стихії
В день відїзду теж падав дощ, мокрі палатки(які від дощу, доречі не промокли) збирати було ще те задоволення...
Поїхали... Ми з Рудою залишились у двох...
Стало просто неймовірно тихо, просто аж даляча тишина...
Стало, трохи сумно, трохи страшно... Над вечір дощ посилився... А завтра мала приїхати мала...
далі буде...