(no subject)
я в Кийові на 3 дні, на "курсах підвищення кваліфікації" гг. так називаю майстер-клас пітерського весільного фотографа Петра Карасьова, який зараз у рейтингу mywed.ru найпопулярніший на пост-совіцьких просторах. майстер-клас ой який не дешевий, але дуже кортіло дізнатися: як чоловік, який у вік тотального боготворіння Фотошопу примудряється майже не обробляти і взагалі не ретушувати свої фотографії, лише трішки практикує постановки і загалом його фотографії не дуже ефектні і не для всіх виразні, от як він став найпопулярнішим в середовищі весільних фотографів?.. я б певно і не поїхав, але за 2 дні до початку закинули хорошу знижку і я клюнув. от відбув перший день. хочу описати висновки, може комусь цікаво, але певне більше для себе
я свідомий того, що більшість почутого на майстер-класі буде для мене давно пройденим. але часто буває коли потрапляєш в певне середовище, то піддаєшся на віяння моди чи тенденції і зациклюєшся на іноді зайвих речах. а твої роздуми витають в повітрі та не можуть викристалізуватися. і власне детальний розбір ролі фотографа на весіллі із неординарним успішним фотографом - це хороша можливість рухатися до чогось ліпшого. а Карасьов здивував, бо стоїть дещо в опозиції до тепершіньої моди (або може попереду нової, гм).
так от, його відхилення від решти:
1. ниньче весільні фотографи тотально пересіли на фікси і той фотграф вважається допотопним, який ще зум юзає. Карасьов каже, що "боке", "пластика", "малюнок" та інші канони цікаві лише самим фотографом, а не клієнтам, і нічого не вартують проти пропущеної миті. Карасьов ставить понад усе багатоплановість фотографії, яку реалізовує лише на дірці як мінімум 4 і меншій. він купив собі кіт 24-105, якого зазвичай намагають здихатися і тому він впав у ціні. зізнається, шо з цією лінзою іноді його ісо, яке на авторежимі, доскакує до 8 тисяч, але він цим не переймається зі своїм 1d. а одноплановість (яка по замовчуванні получається на знимках із малою глибиною різкості при дірці 1.2 - 1.4) дає дуже тривіальні, подібні і відповідно занудні знимки
2. фотографи дуже не люблять "обовязкових" фотографій із батьками, гостями ітп, які просто рутина і в яких немає як показати свого художнього підходу, і воопщє - хай би таке фотали гості на свої мильнички. Карасьов переконує, що саме фотографії із батьками найчастіше переглядаються і саме за них оцінюють якість виконаної роботи "клієнти". ну і взагалі ці фотографії вічні, а не "тряпки на фоні неба" чи "знимка із відфотошопленою фіолетовою травою".
3. на так звані "романтичні" фотографії (фотопрогулянка) зазвичай фотограф витрачає найбільше часу у день весілля і відповідно їх найбільше в альбомі. зазвичай фотограф пропонує гостям і дружбам у тому числі піти де-інде, аби залишити пару саму для фотосесії. Карасьов називає божевіллям фотогарфуватися 2-3 години, бо тоді все поневіло буде поставленим і вимушеним. натомість пропонує прогулянку до півгодини в парку, де фотограф тримаєтсья на відстані від молодят - із телевиком. саме стільки часу молодята нормально люди можуть поводитися природньо, а решту часу пропонує йти до гостей і спілкуватися з ними. це єдиний спосіб зробити все справжньо і щиро (під час спілкування з гостями фотографи/оператори, за моїми спостереженнями, зазвичай відпочивають, бо це значно важче і відсоток браку знимок в кілька разів вищий, тобто ускладнюється життя)
4. весілля - не місце для творчого самоствердження фотографа. фотографія, в якій лише гра із світлом, але немає сюжету чи емоцій того дня - не має право на існуванням. а популярні сценки із зажуреними, наче філософськими виразами обличчя - маячня. лише різні прояви щастя вартують уваги.
ніби все вірно і просто, "стара школа". близький мені підхід, хоч іноді заносить до іншого. а прислухаєшся лише до тих, кому вдається справді красиво подати своє уявлення про весільну фотографію... у Карасьова на зйомці майже все виставлено на автоматі і про технічну частину він взагалі не роздумує; рідко коли пускає в кадр небо, аби найсвітлішим місцем на фотографії були обличчя; у багатоплановості найбільше шукає жести і вирази обличчя; під час весільної зйомки працює переважно мовчки, хоч про свій стиль зйомки і бажану щиру манеру поведінки молодят напередодні розповідає їм при зустрічі; переконує, що довіра молодят до фотографа як до людини більш вагома при його виборі, аніж рівень чи ефектність його фотографій. ще багато розмовляли про портрету, але ті тонкощі отак не опишу. оце і все згрубша про перший день. можливо не так як Карасьов казав, а як я хотів почути:)
розповідав, що немає нічого нуднішого і важкого, аніж бути фотографом на дуже дорогих весіллях, де всі не забавляються як люди, а наче на роботі - тримають марку. і попробуй когось не так відобрази. і не й не дуже вигідно, бо значно більше видатків на рекламу і атрибути. тому працює не в найдорожчому, а в середньому ціновому сегменті весільного ринку фотографів - трохи більше за 1500 доларів за 8 годин роботи:)
і ще, мене дуже пре один його трюк: він на mywedi весь час пише: "Вчора знімав весілля" і викладає 50 чи навіть 200 оброблених/відкорегованих фотографій. таке враження, шо за день після весілля вже віддав молодятам диски із фотографіями. для мене це анріал, як так - в межах дня перебрати кілька тисяч фоток і ще під сотню обробити?! і зробити це якісно. але вже почув відповідь: в нього немає дітей, все стало ясно:) хоча все одно круто
підхід от такий, а ось про викоання - роботи Карасьова
я свідомий того, що більшість почутого на майстер-класі буде для мене давно пройденим. але часто буває коли потрапляєш в певне середовище, то піддаєшся на віяння моди чи тенденції і зациклюєшся на іноді зайвих речах. а твої роздуми витають в повітрі та не можуть викристалізуватися. і власне детальний розбір ролі фотографа на весіллі із неординарним успішним фотографом - це хороша можливість рухатися до чогось ліпшого. а Карасьов здивував, бо стоїть дещо в опозиції до тепершіньої моди (або може попереду нової, гм).
так от, його відхилення від решти:
1. ниньче весільні фотографи тотально пересіли на фікси і той фотграф вважається допотопним, який ще зум юзає. Карасьов каже, що "боке", "пластика", "малюнок" та інші канони цікаві лише самим фотографом, а не клієнтам, і нічого не вартують проти пропущеної миті. Карасьов ставить понад усе багатоплановість фотографії, яку реалізовує лише на дірці як мінімум 4 і меншій. він купив собі кіт 24-105, якого зазвичай намагають здихатися і тому він впав у ціні. зізнається, шо з цією лінзою іноді його ісо, яке на авторежимі, доскакує до 8 тисяч, але він цим не переймається зі своїм 1d. а одноплановість (яка по замовчуванні получається на знимках із малою глибиною різкості при дірці 1.2 - 1.4) дає дуже тривіальні, подібні і відповідно занудні знимки
2. фотографи дуже не люблять "обовязкових" фотографій із батьками, гостями ітп, які просто рутина і в яких немає як показати свого художнього підходу, і воопщє - хай би таке фотали гості на свої мильнички. Карасьов переконує, що саме фотографії із батьками найчастіше переглядаються і саме за них оцінюють якість виконаної роботи "клієнти". ну і взагалі ці фотографії вічні, а не "тряпки на фоні неба" чи "знимка із відфотошопленою фіолетовою травою".
3. на так звані "романтичні" фотографії (фотопрогулянка) зазвичай фотограф витрачає найбільше часу у день весілля і відповідно їх найбільше в альбомі. зазвичай фотограф пропонує гостям і дружбам у тому числі піти де-інде, аби залишити пару саму для фотосесії. Карасьов називає божевіллям фотогарфуватися 2-3 години, бо тоді все поневіло буде поставленим і вимушеним. натомість пропонує прогулянку до півгодини в парку, де фотограф тримаєтсья на відстані від молодят - із телевиком. саме стільки часу молодята нормально люди можуть поводитися природньо, а решту часу пропонує йти до гостей і спілкуватися з ними. це єдиний спосіб зробити все справжньо і щиро (під час спілкування з гостями фотографи/оператори, за моїми спостереженнями, зазвичай відпочивають, бо це значно важче і відсоток браку знимок в кілька разів вищий, тобто ускладнюється життя)
4. весілля - не місце для творчого самоствердження фотографа. фотографія, в якій лише гра із світлом, але немає сюжету чи емоцій того дня - не має право на існуванням. а популярні сценки із зажуреними, наче філософськими виразами обличчя - маячня. лише різні прояви щастя вартують уваги.
ніби все вірно і просто, "стара школа". близький мені підхід, хоч іноді заносить до іншого. а прислухаєшся лише до тих, кому вдається справді красиво подати своє уявлення про весільну фотографію... у Карасьова на зйомці майже все виставлено на автоматі і про технічну частину він взагалі не роздумує; рідко коли пускає в кадр небо, аби найсвітлішим місцем на фотографії були обличчя; у багатоплановості найбільше шукає жести і вирази обличчя; під час весільної зйомки працює переважно мовчки, хоч про свій стиль зйомки і бажану щиру манеру поведінки молодят напередодні розповідає їм при зустрічі; переконує, що довіра молодят до фотографа як до людини більш вагома при його виборі, аніж рівень чи ефектність його фотографій. ще багато розмовляли про портрету, але ті тонкощі отак не опишу. оце і все згрубша про перший день. можливо не так як Карасьов казав, а як я хотів почути:)
розповідав, що немає нічого нуднішого і важкого, аніж бути фотографом на дуже дорогих весіллях, де всі не забавляються як люди, а наче на роботі - тримають марку. і попробуй когось не так відобрази. і не й не дуже вигідно, бо значно більше видатків на рекламу і атрибути. тому працює не в найдорожчому, а в середньому ціновому сегменті весільного ринку фотографів - трохи більше за 1500 доларів за 8 годин роботи:)
і ще, мене дуже пре один його трюк: він на mywedi весь час пише: "Вчора знімав весілля" і викладає 50 чи навіть 200 оброблених/відкорегованих фотографій. таке враження, шо за день після весілля вже віддав молодятам диски із фотографіями. для мене це анріал, як так - в межах дня перебрати кілька тисяч фоток і ще під сотню обробити?! і зробити це якісно. але вже почув відповідь: в нього немає дітей, все стало ясно:) хоча все одно круто
підхід от такий, а ось про викоання - роботи Карасьова