А я далі про своє...

May 14, 2011 11:45

Говорити про свої почуття вголос завжди важко, особливо, коли боїшся почути відмову. Але я не люблю, як то кажуть, ходити довкола щось собі вигадуючи. Якщо відчуваю, що є почуття, волію відкритися перед тією людиною. Тим паче, що він людинка, окрім того, що гарна, то ще добра і світла...
Але... Я ніколи на таке раніше не погоджувалася, якщо бачила, що в мене не складається з чоловіком, намагалася просо зникнути з його життя. Навіщо ж мучити себе і мозолити йому очі... Але цього разу все інакше. Я так прикипіла серцем до цього хлопця, що сама запропонувала йому просто товаришувати, бо бачила, що взаємністю (тобто закоханістю) він мені не відповість. А уявити собі, скажімо, якийсь черговий завтрашній день без нього я не просто не можу!
Так, на серці зараз паскудно і постійно хочеться плакати. Я закохана, серце розбите... Але в мене є новий друг, який, я в цьому впевнена, подасть руку допомоги в разі потреби. І це мене хоч трошки заспокоює.

мої бажання

Previous post Next post
Up