Люди такі люди.
Я написала в фб пост про мої сто днів материнства.
І набігло туди безпроблемних матерів і почали радити простіше ставитись до жизні і ще всякого. Що цікаво - це в основному мами дівчаток, бо батько хлопчика порадив' слушне - звернутися до остеопата.
Ті, хто стикався з величезними проблемами немовлят просто співчували. Ті, хто не стикався з немовлятами - в приватні повідомлення писали пропозиції допомоги(дякую їм!).
А от ті, у кого безпроблемних(відносно) дітки - ті ні в що не ставлять мої проблеми, тіпа я придумала, мені просто треба буть прощє, ставитись прощє і поспать.
Я писала пост про сто днів материнства щоб пам'ятати. Щоб люди знали, що буває всяке, і не лише щастя.
Бо мені не вистачало цього. Я ж думала, що у мене точно проблем не буде. Що я ходитиму на курси бухгалтерські. Що дитина спатиме перші пів року. Що чоловік не поїде у відрядження на місяць.(або на Місяць)
Так от, що я хочу сказать. У кожного свій піздєц.
Коли ми із Тедом були в лікарні з нами в палаті була Мама із півторамісячною дівчинкою. Дівчинка блювала фонтаном, і ще всякі бока були. І от ця жінка сказала, що перший у неї був син. Який їв і спав. І він був безпроблемним і є безпроблемним. А от із другою дитиною вона вже хлєбнула. І ще хлєбне, я думаю.
З моїм братом мама вішалась. Рік. Цілий рік були бока, лікарні, висипання і постійний ор.
Зі мною в неї нічого подібного не було.
Такшо. Діти це смуги. Білі і чорні, мені так здається. І кожному(майже) видасться можливість порівняти, муахахахаха.
І набігло туди безпроблемних матерів і почали радити простіше ставитись до жизні і ще всякого. Що цікаво - це в основному мами дівчаток, бо батько хлопчика порадив' слушне - звернутися до остеопата.
Ті, хто стикався з величезними проблемами немовлят просто співчували. Ті, хто не стикався з немовлятами - в приватні повідомлення писали пропозиції допомоги(дякую їм!).
А от ті, у кого безпроблемних(відносно) дітки - ті ні в що не ставлять мої проблеми, тіпа я придумала, мені просто треба буть прощє, ставитись прощє і поспать.
Я писала пост про сто днів материнства щоб пам'ятати. Щоб люди знали, що буває всяке, і не лише щастя.
Бо мені не вистачало цього. Я ж думала, що у мене точно проблем не буде. Що я ходитиму на курси бухгалтерські. Що дитина спатиме перші пів року. Що чоловік не поїде у відрядження на місяць.(або на Місяць)
Так от, що я хочу сказать. У кожного свій піздєц.
Коли ми із Тедом були в лікарні з нами в палаті була Мама із півторамісячною дівчинкою. Дівчинка блювала фонтаном, і ще всякі бока були. І от ця жінка сказала, що перший у неї був син. Який їв і спав. І він був безпроблемним і є безпроблемним. А от із другою дитиною вона вже хлєбнула. І ще хлєбне, я думаю.
З моїм братом мама вішалась. Рік. Цілий рік були бока, лікарні, висипання і постійний ор.
Зі мною в неї нічого подібного не було.
Такшо. Діти це смуги. Білі і чорні, мені так здається. І кожному(майже) видасться можливість порівняти, муахахахаха.