May 22, 2016 10:48
сьогодні я трішки поспала. малого одклала Максимові о п'ятій ранку і спала міцно. Я задовбалась.
Малий у мене чудовий, але оці настройки маленького організму мене викашують, мені хочеться, аби скоріше там все настроїлось і він не орав. Оре, бо це не просто крик, це щось надривне. І мені так смішно з його обличчя, коли він страждає, в нього нема зубів і це смішно. Але так не хочеться, аби він страждав.
Бісить мене оце годування грудьми, мені прикро, що лише біля грудей він може заспокоїтись, що боїться купатися і доводиться лізти до нього у ванну, годувати і заспокоювати, бо обнімашки не допомагають.
Я дивлюся на цю безпорадність і мені прикро і сумно.
Мені сумно дивитися на свой груди і мені не подобається заливати все навколо молоком. Мені не подобаються великі потоки, з якими він не справляється і ковтає повітря, а потім те повітря йому болить.
Мене бісить, що оточуючих, особливо чоловіків, надто цікавить чи годую я грудьми. І коли я кажу, що ні, вони розказувать мені, на скільки я не права.
До мене приходила Ханна зі своєї мамою. І коли вони спитали, як я годую малого, почувши що і так і так, Джуді сказала, що я молодець і що це добре. Формула це добре. Грудне молоко це добре. Я вперше зіткнулася із прийняттям мене мами і прийняттям моїх рішень, і я два дні ходила вражена. В людей інакше створені мізки, не дарма їхня країна є першою.
Вчора ми їздили на дачу, де я знайомила Лєту із Тедом. Їй було не цікаво, але коли він плакав вона прийшла його утєшать і лизнула голову.