романтика
з ебонітових кросен як тільки-но сонце закотиться
срібнотканою тінню спішить, вислизає романтика
і крадеться у світ ліхтарів оксамитовим котиком
де на коси старанно завязано атласні бантики
де на пальчиках ходить щасливе і юне захоплення
і зоріє очима природньо стократ непідроблено
що під поглядом айсберг не встоїть, негайно розтопиться
і куди тільки дивлять, ті, що присуджують «нобеля»
звідтіля, де втрачається логіка й сила прагматики
вилітають розкішні вітри не- відмов-серенадами
хто піймає за гребінь - довіку, земного, не знатиме
як це - осінь, зів’яла, квитком непогашеним падає.
срібнотканою тінню спішить, вислизає романтика
і крадеться у світ ліхтарів оксамитовим котиком
де на коси старанно завязано атласні бантики
де на пальчиках ходить щасливе і юне захоплення
і зоріє очима природньо стократ непідроблено
що під поглядом айсберг не встоїть, негайно розтопиться
і куди тільки дивлять, ті, що присуджують «нобеля»
звідтіля, де втрачається логіка й сила прагматики
вилітають розкішні вітри не- відмов-серенадами
хто піймає за гребінь - довіку, земного, не знатиме
як це - осінь, зів’яла, квитком непогашеним падає.