Фламенко вечірньої зорі

[zira_l]

вогонь пурпуровий схопив кастаньєти -
фламенко вечірньої ваби-зорі
під оніксом неба - живим амулетом -
скликає удачу з далеких сторін
гарячі мустанги позначили обрій
задиханим шалом під цокіт копит
і смуток утомлений, смуток хоробрий
занурює землю в пахучий самшит
повіддя напнули вібруючі струни
алюром танцюють солоні вітри
хай випече тугу зухвалості трунок
а дике привілля жагу роз’ятрить.