Livejournal
Log in
Post
Friends
My journal
zimorodokan
Надія Красоткіна - надходження (2024-06-01)
Jun 02, 2024 10:01
Щоб цей чарівний світ любити
(вірш)
Щоб ми цей рай земний любили
(вірш)
Довгожданий дощик
(вірш)
Весна скінчилась
(вірш)
Нас час так легко відправляє вдаль
(вірш)
Випускникам 9-х класів
(вірш)
Щоб всім хотілось в світ чарівний йти
(вірш)
Поверніть мені мир і тишу
(вірш)
Тож пам’ятайте - ви людина
(вірш)
Усе цвіте так пишно на свободі
(вірш)
Щоб квіти щастя в нас завжди цвіли
(вірш)
Як робиш ти, то і тобі так буде
(вірш)
Щоб діти вміли світло в світі жити
(вірш)
Хто, росіяни, для нас ви сьогодні
(вірш)
Тут не лишилось жодної людини
(вірш)
Які б ми всі могли щасливі бути
(вірш)
Які ж чарівні вечори у травні
(вірш)
В житті буває всякого доволі
(вірш)
Ми люди на Землі
(вірш)
Півонії
(вірш)
Світ кольоровий - це насправді казка
(вірш)
Невже потрібні війни, лихо, зло
(вірш)
Треба все здолати
(вірш)
Я йду у світ
(вірш)
Давайте приглядатися до себе
(вірш)
Війна нам світлу долю зруйнувала
(вірш)
До вишивки я серденьком горнуся
(вірш)
Добрішими усім нам треба бути
(вірш)
Бо це життя - не казка й не кіно
(вірш)
І як же далі людям в світі жить
(вірш)
Ніхто не може замінити маму
(вірш)
Бо ж мама - цілий всесвіт для дитини
(вірш)
Коли іде війна не дні - роки
(вірш)
Як людяність у серденьку цвіте
(вірш)
А нам би зараз про любов співати
(вірш)
А в нас війна, яка вбиває все
(вірш)
Ну, а колись ми тут були щасливі
(вірш)
Моя рідненька матінко, матусю
(вірш)
Матуся в житті найдорожча людина
(вірш)
Найбільше щастя у людини - діти
(вірш)
Ось такий рідний край - Україна
(вірш)
Бо в нас весна і свято, і тепло
(вірш)
Великдень скоро
(вірш)
А я цей світ любов’ю обнімаю
(вірш)
І день іде, і ніч іде, а в нас війна не затихає
(вірш)
Leave a comment
Previous post
Next post
Up