Осіння Замкова гора
В Києві є дніпровські схили. Від Видубичів на півдні до Подолу на півночі, звідки повертають на захід. Обожнюю цю панораму: Поділ, над якими нависають пагорби з церковними банями. І Дніпро ліворуч. Вона досі непогано проглядається з Московського автомобільного і Петрівського залізничного мостів, а також Московського проспекту. Майже як на класичному малюнку Абрагама ван Вестерфельда "Вид Києва з північного сходу" 1651 року, тільки забудова інакша і коні не бігають:
Сьогодні ці пагорби губляться між Подолом і Верхнім містом, пронизуючись забудовою узвозів. Один з них - Замкова гора або Хоревиця, на яку ведуть недавно відреставровані сходи з Андріївського узвозу і закинута доріжка з Флорівської. Вважається, що тут стояло засноване іще Києм городище, а згодом - замок литовського воєводи, спалений козаками 1651 року. Потім на горі влаштували кладовище, яке навіть мало свою церкву, зруйновану в 30-х роках. Зараз тут лише залишки могил. І (нео?)язичницьке капище з класичним видом на Андріївську церкву та Воздвиженку. А також місцями непролазний ліс, в який вже теж прийшла осінь.
Вигляд на Хоревицю з підніжжя Андріївської церкви
Сходи з Андріївського узвозу
І Андріївська церква на кінець:
Київ, 11 жовтня 2013