Jan 16, 2012 22:11
Це жахливо, коли на екранах в поїздах київського метро показують ролики зі знущанням над тваринами. Тобто тупі домашні відео з псевдосмішними моментами, де тварини б'ються об щось, падають звідкись, роблять щось незграбно чи вимушені жити в будинках, непристосованих для них. Передбачається (ймовірно), що пасажирам від цих відео має бути смішно. Безперечно, на цих відео немає катувань тварин, але пропонувати до уваги пасажирів насміхання, тобто знущання над ними - аморально.
Наша держава абсолютно не дбає про тварин. І є безліч організацій, які вимагають, щоби вона це робила. Але вимагати захищати тварин від уряду, який не може захистити людей - антигуманно. Я категорично проти того, щоб моя держава будувала притулки для тварин, перше, ніж прихистить безхатченків-людей. Хоча не заперечую, що ці притулки для тварин конче необхідні. Але в нас на це не вистачає грошей. Не будемо тут обговорювати чому, це інша, значно складніша тема. Будемо вважати це доконаним фактом.
Так от, моє обурення полягає в наступному. Добре, припустимо, що на захист тварин у нас немає грошей. І справді, було би якось дико мати тварин за більшу цінність, ніж людей. Втім, варто визнати, що це наш великий недолік і намагатися його виправити, потрібно мати серед моральних ідеалів належне ставлення до братів наших менших (даруйте за пафос). Але пропагувати насміхання над тваринами - це ознака того, що в нас не просто об'єктивно не вистачає на них грошей; а що ми і не збираємося щось робити в цьому напрямку, бо для нас є нормальним знущання над ними. А це дико.
Київ,
роздуми,
суспільно-політичне