Jan 13, 2012 18:51
1. Сьогодні п'ятниця, тринадцяте. Я мав першу першу пару в році. Ненавиджу перші пари - на них треба вставати перед сьомою. Маю їх лише в п'ятницю, тому по-тихеньку починаю ненавидіти цей день.
2. Чув сьогодні таке оголошення в метро: "Поїзд прямує до станції Васильківська". Все би добре, але слово "прямувати" походить від "напрямок" і в буквальному сенсі означає "рухатися в напрямку чогось". Так от, прямувати до Васильківської - не обов'язково їхати до цієї станції. Коли я щоранку їду з Петрівки на Контрактову площу, я теж прямую до Васильківської. Але був я там лише два рази за життя. Словом, огошення варто змінити на "їде до станції", а то й на "їде лише до станції". Так буде правильно, просто і зрозуміло. Бо, як на мене, це ідіотизм - замінювати прості зрозумілі конструкції словами, які майже не вживаються не те що в розмовній, а й, навіть, літературній чи офіційній мові.
3. Мало в цьому світі більшого ідіотизму за Старий Новий рік. Чесно кажучи, я так до кінця і не розумію, в чому сенс святкування "звичайного" Нового року 1 січня. А от предмет святкування 14-го - це взагалі брєд сивої кобили. Традиції, кажете? Але ж традиції бажати на прийдешні 356 днів кращої долі пов'язані не з датою, а зі змістом, вкладеним в цю дату - настання нового календарного року. Саме це є формальна причина підбити підсумки і скласти плани, а за одно - відсвяткувати і побажати щастя-здоровля. Всі святкування і бажання, а відповідно, і традиції, з ними пов'язані, мають сенс лише за умови, що календарний рік таки змінюється. Але, якщо ви живете не за юліанським календарем, то для вас сьогодні вночі нічого не відбудеться. І тоді останнім дибілізмом є ходити завтра вранці і посівати, або справляти зараз Щедру вечерю. Сенс робити це є лише 1 січня і 31 грудня відповідно.
Київ,
транспорт,
роздуми