Нафті відвели не більше ніж півстоліття
Стаття на УНІАН-економіка
Британський банк HSBC, другий за величиною активів у світі, «підірвав» медіапростір повідомленням про те, що за теперішніх темпів споживання енергоресурсів світових запасів нафти вистачить максимум на півстоліття. Головний економіст фінустанови Карен Ворд заявила: «Енергетичні ресурси обмежені. Навіть якщо попит на них залишиться незмінним, нафта може вичерпатися менше ніж через 49 років».
Втім, утримати споживання чорного золота навіть на теперішньому рівні навряд чи вдасться. Свій внесок вносять країни, що розвиваються, особливо Китай, який сподівається збільшити кількість автомобілів на тисячу осіб з 22 сьогодні до 350 у 2050 році, та Індія, яка планує через 40 років замість нинішніх 55 мати 200 авто на тисячу населення. "Наростає величезна потреба в нафті", - попереджає Ворд. Спеціаліст HSBC прогнозує, що до 2050 року попит на неї виросте на 110%, що еквівалентно 190 млн. барелів на день. Для порівняння, за підрахунками Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) в 2011 році споживання нафти складає 86,95 млн барелів на день.
Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, передбачає, що пік нафтовидобутку у світі може припасти вже на середину цього десятиліття. «Уже тоді деякий час нафта протримається на рівні 95-100 млн. барелів на добу, потім буде зменшуватися». За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, з 1990 року нововідкриті запаси нафти компенсують лише половину поточних потреб, а площа відкритих нафтових родовищ складає близько 1/10 від тих, які були зроблені в 60-их роках минулого століття.
Іноземні фахівці вважають, що скорочення запасів нафти призведе до цінового буму на ринку енергоресурсів і, відповідно, до суттєвих економічних потрясінь чи військових заворушень у багатьох районах світу (яскравий приклад цьому - події в Лівії). Вже зараз внаслідок революції в Північній Африці та нестабільності на Близькому Сході світові ціни на це паливо перетнули позначку 100 дол./барель.
Представники HSBC попереджають, що нерівномірний розподіл енергетичних ресурсів може суттєво змінити загальну картину економічного розвитку у найближчі десятиріччя. Одні з найбільш енергетично вразливих регіонів - Латинська Америка, Індія та Європа, де дефіцит енергоносіїв негативно позначиться на економічних показниках і призведе до втрати впливу на світовій економічній арені.
Традиційні замінники чорного золота, такі як біопаливо чи синтетична нафта будуть вигідними тоді, коли ціна на нафту перевищить 150 доларів за барель. Те ж саме стосується і газу та вугілля. «Газ менш обмежений, але його транспортування викликає чимало запитань. Запасів вугілля вистачить на 176 років, але це найгірший із вуглеводневих», - відзначає Карен Ворст.
Через високу вартість видобування країни будуть змушені скорочувати споживання нафти, а це, на думку В.Омельченка, створюватиме сприятливу платформу для видобутку альтернативних видів палива. «Протягом наступних 30-40 років нафта буде витіснятися з економічних причин, і поступатиметься іншим видам енергії», - каже В.Омельченко.
Заяви британських експертів стануть ще одним камінцем, закладеним у фундамент розвитку нетрадиційних джерел енергії, вважають деякі українські фахівці. «Сплеску сильного не буде, але якщо аналітичні дослідження презентує серйозний банк, то на нього, звісно, звертатимуть увагу, і це підштовхуватиме до прийняття рішень в напрямку інших джерел енергії. Той, хто серйозно займається енергетичною проблематикою, розуміє що таке вичерпність запасів», - говорить Валерій Боровик, голова правління Альянсу «Нова енергія України». Додатковим балом на користь відновлювальної енергетики стане і катастрофа на АЕС в Японії. «Якщо внаслідок аварії на Фукусімі плани з розвитку атомної енергетики заморозяться, як це було після Чорнобиля у 1986 році, то відновлювальна енергетика відіграватиме дедалі більшу роль, одночасно з покращенням енергоефективності», - каже Каррен Ворд.
Про перспективи дефіциту чорного золота вже замислюються в американському Білому Домі. Президент США Барак Обама, презентуючи нову стратегію енергетичної безпеки, визнав: «Сполучені Штати більше не можуть покладати довгострокове процвітання та безпеку на ресурс, що, врешті-решт, вичерпається. Не тоді, коли його вартість для нашої економіки, країни та планети занадто висока». Білий дім пропонує нарощувати обсяги власного видобутку нафти і газу, стимулювати більше використання природного газу в транспортному секторі, переорієнтувати американський авторинок на більш енергоефективні моделі і активніше впроваджувати біопаливо.
Світові тенденції не оминуть і України, якій вже зараз слід ретельніше планувати енергетичний баланс, відзначають експерти. «Життя підводить нас до того, що треба більше звертатися до альтернативних видів палива, - каже голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. - Щодо використання наявних ресурсів, то, можливо, потрібно говорите не стільки про відмову від них, скільки про більш ефективне використання: зменшення енергоємності національного продукту, зменшення втрат енергії, більш активну участь у міжнародній торгівлі квотами на викид вуглецю, що дає можливість залучати відповідні технології, відповідні гроші, які необхідні для їх запровадження».
Британський банк HSBC, другий за величиною активів у світі, «підірвав» медіапростір повідомленням про те, що за теперішніх темпів споживання енергоресурсів світових запасів нафти вистачить максимум на півстоліття. Головний економіст фінустанови Карен Ворд заявила: «Енергетичні ресурси обмежені. Навіть якщо попит на них залишиться незмінним, нафта може вичерпатися менше ніж через 49 років».
Втім, утримати споживання чорного золота навіть на теперішньому рівні навряд чи вдасться. Свій внесок вносять країни, що розвиваються, особливо Китай, який сподівається збільшити кількість автомобілів на тисячу осіб з 22 сьогодні до 350 у 2050 році, та Індія, яка планує через 40 років замість нинішніх 55 мати 200 авто на тисячу населення. "Наростає величезна потреба в нафті", - попереджає Ворд. Спеціаліст HSBC прогнозує, що до 2050 року попит на неї виросте на 110%, що еквівалентно 190 млн. барелів на день. Для порівняння, за підрахунками Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) в 2011 році споживання нафти складає 86,95 млн барелів на день.
Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, передбачає, що пік нафтовидобутку у світі може припасти вже на середину цього десятиліття. «Уже тоді деякий час нафта протримається на рівні 95-100 млн. барелів на добу, потім буде зменшуватися». За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, з 1990 року нововідкриті запаси нафти компенсують лише половину поточних потреб, а площа відкритих нафтових родовищ складає близько 1/10 від тих, які були зроблені в 60-их роках минулого століття.
Іноземні фахівці вважають, що скорочення запасів нафти призведе до цінового буму на ринку енергоресурсів і, відповідно, до суттєвих економічних потрясінь чи військових заворушень у багатьох районах світу (яскравий приклад цьому - події в Лівії). Вже зараз внаслідок революції в Північній Африці та нестабільності на Близькому Сході світові ціни на це паливо перетнули позначку 100 дол./барель.
Представники HSBC попереджають, що нерівномірний розподіл енергетичних ресурсів може суттєво змінити загальну картину економічного розвитку у найближчі десятиріччя. Одні з найбільш енергетично вразливих регіонів - Латинська Америка, Індія та Європа, де дефіцит енергоносіїв негативно позначиться на економічних показниках і призведе до втрати впливу на світовій економічній арені.
Традиційні замінники чорного золота, такі як біопаливо чи синтетична нафта будуть вигідними тоді, коли ціна на нафту перевищить 150 доларів за барель. Те ж саме стосується і газу та вугілля. «Газ менш обмежений, але його транспортування викликає чимало запитань. Запасів вугілля вистачить на 176 років, але це найгірший із вуглеводневих», - відзначає Карен Ворст.
Через високу вартість видобування країни будуть змушені скорочувати споживання нафти, а це, на думку В.Омельченка, створюватиме сприятливу платформу для видобутку альтернативних видів палива. «Протягом наступних 30-40 років нафта буде витіснятися з економічних причин, і поступатиметься іншим видам енергії», - каже В.Омельченко.
Заяви британських експертів стануть ще одним камінцем, закладеним у фундамент розвитку нетрадиційних джерел енергії, вважають деякі українські фахівці. «Сплеску сильного не буде, але якщо аналітичні дослідження презентує серйозний банк, то на нього, звісно, звертатимуть увагу, і це підштовхуватиме до прийняття рішень в напрямку інших джерел енергії. Той, хто серйозно займається енергетичною проблематикою, розуміє що таке вичерпність запасів», - говорить Валерій Боровик, голова правління Альянсу «Нова енергія України». Додатковим балом на користь відновлювальної енергетики стане і катастрофа на АЕС в Японії. «Якщо внаслідок аварії на Фукусімі плани з розвитку атомної енергетики заморозяться, як це було після Чорнобиля у 1986 році, то відновлювальна енергетика відіграватиме дедалі більшу роль, одночасно з покращенням енергоефективності», - каже Каррен Ворд.
Про перспективи дефіциту чорного золота вже замислюються в американському Білому Домі. Президент США Барак Обама, презентуючи нову стратегію енергетичної безпеки, визнав: «Сполучені Штати більше не можуть покладати довгострокове процвітання та безпеку на ресурс, що, врешті-решт, вичерпається. Не тоді, коли його вартість для нашої економіки, країни та планети занадто висока». Білий дім пропонує нарощувати обсяги власного видобутку нафти і газу, стимулювати більше використання природного газу в транспортному секторі, переорієнтувати американський авторинок на більш енергоефективні моделі і активніше впроваджувати біопаливо.
Світові тенденції не оминуть і України, якій вже зараз слід ретельніше планувати енергетичний баланс, відзначають експерти. «Життя підводить нас до того, що треба більше звертатися до альтернативних видів палива, - каже голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. - Щодо використання наявних ресурсів, то, можливо, потрібно говорите не стільки про відмову від них, скільки про більш ефективне використання: зменшення енергоємності національного продукту, зменшення втрат енергії, більш активну участь у міжнародній торгівлі квотами на викид вуглецю, що дає можливість залучати відповідні технології, відповідні гроші, які необхідні для їх запровадження».