поточне

Jun 06, 2010 07:27

Каталася щойно на велосипеді

Ранок неділі - ідеальний, таке відчуття, що є тільки великий Київ і маленька ти. Кататися на велосипеді - саме те.

Страшенно сподобалось їздити по типу підземній парковці Ашана. Велика. Порожня. В затінку. Можна петляти поміж колонами аж поки в очах не запетляє.

В мене врізався голуб. Я би сказала, навіть боляче.

На Радужному побіля Гастраномчика є гендель, на ранок, ближче до 7, на ґанок виходять постійні клієнти закладу покурити. Коли я їду - вони заохочувально кричать і свистять. А тепер вже навіть впізнають. Кричали вслід мені : Ей ти, вчерашняя!
Але це неправда,  я вчора не каталася.

Сьогодні я помітила, що о 6 ранку наша консєржка, пофарбована на білявку жінка середніх літ, вдягнена в спортивну курточку, довго зачісує волосся. А ще користується  хоршими парфумами. Не знаю, гарні парфуми і доглянуте волосся - для мене це вже показник, що переді мною жінка, яка почувається жінкою, і є жінкою. Хай навтіь консєржка в спортивній куртці.

Велосипед - це щастя. Таке особисте локальне щастя. А ще голову гарно провітрює: їдеш - і погані думки видуває вітром.

Пішла заварю собі каву з лимоном і трубочкою кориці з міста Сігішоара. Всім гарної неділі

пригоди, дивне, моє, прекрасне

Previous post Next post
Up