Jun 06, 2010 07:27
Каталася щойно на велосипеді
Ранок неділі - ідеальний, таке відчуття, що є тільки великий Київ і маленька ти. Кататися на велосипеді - саме те.
Страшенно сподобалось їздити по типу підземній парковці Ашана. Велика. Порожня. В затінку. Можна петляти поміж колонами аж поки в очах не запетляє.
В мене врізався голуб. Я би сказала, навіть боляче.
На Радужному побіля Гастраномчика є гендель, на ранок, ближче до 7, на ґанок виходять постійні клієнти закладу покурити. Коли я їду - вони заохочувально кричать і свистять. А тепер вже навіть впізнають. Кричали вслід мені : Ей ти, вчерашняя!
Але це неправда, я вчора не каталася.
Сьогодні я помітила, що о 6 ранку наша консєржка, пофарбована на білявку жінка середніх літ, вдягнена в спортивну курточку, довго зачісує волосся. А ще користується хоршими парфумами. Не знаю, гарні парфуми і доглянуте волосся - для мене це вже показник, що переді мною жінка, яка почувається жінкою, і є жінкою. Хай навтіь консєржка в спортивній куртці.
Велосипед - це щастя. Таке особисте локальне щастя. А ще голову гарно провітрює: їдеш - і погані думки видуває вітром.
Пішла заварю собі каву з лимоном і трубочкою кориці з міста Сігішоара. Всім гарної неділі
пригоди,
дивне,
моє,
прекрасне