Свіжопомічені життєві обставини іноді додають спірним, говорено-переговореним чи тупиковим темам звичних, увиразнених барв.
З одного із оголошень, вичеплених у вагоні метро:
Казино «Авілон» (здається, так воно зветься) оголошує набір на курси круп’є. Обіцяючи курсистам, які пройдуть співбесіду, ще й стипендію в розмірі 500 грн. + бонус.
Основні вимоги до кандидатів:
1). Вік - 18-25 років.
2). Для дівчат - приваблива зовнішність.
2). Для юнаків - відсутність кримінального минулого.
І все - просто й доступно. Таким чином виходить, щоправда, що юнаки мають усього лиш повну свободу фейсу, а от непереборна дівоча симпатичність здатна змусити закрити очі навіть на кримінальні спотикання по молодості. Але мова не про це.
Протикримінальна вимога сприймається цілком звично, з розумінням і нікого не жахає своєю антидемократичністю: ясна річ, посада відповідальна, а бритоголовий браток і не у всіх викликатиме довіру, й нівелюватиме престиж поважного закладу, й фішки тиритиме, й тому подібне.
Але ж отак-от просто й однозначно можна сформулювати вимоги і до державних служак усіх рівнів, і звичайно ж - до вищих посадовців! А то в круп’є ніззя, а в прем’єр-керівники всіх чиновників країни чи у верховні головнокомандувачі збройними силами держави мона!
Наприклад, по-бюрократичному лаконічно можна сформулювати «Закон про вимоги до державної служби» (або ж чітке доповнення до чинних подібних нормативних документів), де кримінальна історія відрізалася б раз і назавжди.
А прем’єрові, голові ВР та Президенту можна було б і вищу честь надати - прописати вимоги до чистоти їхніх персон і в Конституції.
Але це так, мрії…
P.S.
http://www.toloka.org.ua/ua/blog/vik_vik/166/