(no subject)

Aug 26, 2008 00:40

Але всі рани заживуть,
смарагдами всі сльози стануть,
коли цілунки проженуть
слова олжі -- поза устами.
І павутинки наших душ
знайдуть свою першооснову,
немов пелюстки наших руж --
розкриються цнотливо знову:
"Це ти?" -- "Це я, твій сум і щем..."
(oh, yes, my baby!) --
я загорну тебе плащем,
немов на небі...

андрухович
Previous post Next post
Up