Відбулась ще одна запланована мною мандрівка. Малесенька частинка тих вражень, які я отримала:
Не зважаючи на біль в горлі і 3 дні без Сашка, я таки вирішила чухнути в Теребежі. Спакувала плєцак в останній момент і на ходу забігла з Орисею в маршрутівку Львів - Броди.Ауч! Який жах! Вільне місце тільки одне, отже будемо відсиджуватись з Орисею на ньому по-черзі. Спека. Ніхто не збирається відкривати вікна, бо "продує". Страшнючий сморід від тіточок "в тілі"...
Приїхали на рідні села... Свіже повітря. Краса! Знову Вороняцький кряж.
Рідна хатинка. Скільки літніх канікул я тут провела! Орися впізнала "своє" ліжечко:) Розпакували наплічники.
Олеський замок. Маємо лише півгодинки для фотосесії
Орися:)
Не подумайте ніц поганого. Це просто скульптурка;)
Страх як левів люблю!
і не одна я їх люблю...
надзвичайної краси скульптура
Замкові квіти. Просто, зате як гарно
Як швидко пролетів час на замку. Не встигли і половини сфотографувати:(
Прибігли на зупинку. Глянули на годинники і зрозуміль, що маємо ще у наявності цілих 20 хвилин. Магазин. Знову зупинка. Маршрутка втекла нам з-під носа. Хто придумав такий розклад. Відправилась на 10 хв. раніше. Нам прийшлось півторигодини тьопати до того Підлисся.
Дорога
моє болотце:)
Тут мала бути якась річечка...
Прийшли ми у село. Розпитались де ж та садиба Маркіяна Шашкевича знаходиться. Виявилось, що іти туди ще добрих зо 2 км. Ну то для нас не проблема. Ура, знайшли. Але... Закрито. Спізнились на 10 хв. Садиба була уже зачинена. Зате без фото додому не могли повернутись
Садиба
Тут були ми...
Далі Буде...