Заключний автоспин літа Львів-Черкаси
Цікаве та насичене фестивальне літо вирішив закінчити автоспином протяжністю 720км між двома обласними центрами. Насправді, ще ні разу до цього не відправлявся на такі значні відстані, а головною причиною саме автоспину - було ліньки їхати на вокзал за квитком.
Відправився я 1-го вересня в дорогу з доволі важким наплічником. Спочатку маршруткою доїхав на край Львова до автостанції, а потім звідти автобусом заїхав за Винники. І ось в той час, як діти йшли в школу на перший дзвоник, я і почав спиняти машини.
Місце було доволі зручне і десь через 20хв зупинилася вантажівка. Я по стандарту звертаюся до водія, закидую наплічник, сам впихаюся у фуру і щось розповідаю вже там. Тільки через 5хв я зрозімів, що водій не українець, і зовсім не слов'янин, жодного мого слова не розуміє. Навіть більше, водій не розумів жодної близької для мене мови, але це не заважало нам жваво спілкуватися. Як виявилося, мене підібрав турок Назіф, котрий сам їхав з Польші, в котрій має жінку і сам проживає. Розмовляли ми таким чином, що я тільки через 20хв більш-менш усвідомлював сказані ним слова. Виручали інтернаціональні слова, на кшталт: "Футбол?" - питав я, "Ов є, Бешікташ, Бешікташ "- казав Назіф. Я навіть зумів похизуватися знанням турецьких футбольних команд, на що турок відповідав, що в серці в нього лише Бешікташ. Але головне було те, що я не знав куди він їде, декілька раз різними фразами запитував у нього, це виглядало типу: "Вот йо фініш плейс?" чи "Вот сіті ду ю гов?". І навіть спробував перелічити обласні центри, в які він міг їхати - Хмельницький, Вінниця, Київ, Дніпропетровськ, на що Назів щасливо кивав головою, але так і не розумів, що я від нього хочу. Пізніше з його слів почув про якесь місто на "Ч", але розібрати назву так і не зумів, чи то були Черкаси, Чернігів або Чернівці. Так не поспішаючи доїжджаємо ми до Тернопіля, Назіф розповідає про якесь кафе, де він робить "стоп". З його слів я зрозумів, шо за Тернопілем він десь зупиниться, але де я не уявляв. І тут в Тернопілі по знакам я зрозумів, що Назіф їде в Чернівці, а далі з його слів - в Румунію. Схаменувшись, я прошу зупинитися, дякую позитивному турку і вилізаю з вантажівки.
Відправився я 1-го вересня в дорогу з доволі важким наплічником. Спочатку маршруткою доїхав на край Львова до автостанції, а потім звідти автобусом заїхав за Винники. І ось в той час, як діти йшли в школу на перший дзвоник, я і почав спиняти машини.
Місце було доволі зручне і десь через 20хв зупинилася вантажівка. Я по стандарту звертаюся до водія, закидую наплічник, сам впихаюся у фуру і щось розповідаю вже там. Тільки через 5хв я зрозімів, що водій не українець, і зовсім не слов'янин, жодного мого слова не розуміє. Навіть більше, водій не розумів жодної близької для мене мови, але це не заважало нам жваво спілкуватися. Як виявилося, мене підібрав турок Назіф, котрий сам їхав з Польші, в котрій має жінку і сам проживає. Розмовляли ми таким чином, що я тільки через 20хв більш-менш усвідомлював сказані ним слова. Виручали інтернаціональні слова, на кшталт: "Футбол?" - питав я, "Ов є, Бешікташ, Бешікташ "- казав Назіф. Я навіть зумів похизуватися знанням турецьких футбольних команд, на що турок відповідав, що в серці в нього лише Бешікташ. Але головне було те, що я не знав куди він їде, декілька раз різними фразами запитував у нього, це виглядало типу: "Вот йо фініш плейс?" чи "Вот сіті ду ю гов?". І навіть спробував перелічити обласні центри, в які він міг їхати - Хмельницький, Вінниця, Київ, Дніпропетровськ, на що Назів щасливо кивав головою, але так і не розумів, що я від нього хочу. Пізніше з його слів почув про якесь місто на "Ч", але розібрати назву так і не зумів, чи то були Черкаси, Чернігів або Чернівці. Так не поспішаючи доїжджаємо ми до Тернопіля, Назіф розповідає про якесь кафе, де він робить "стоп". З його слів я зрозумів, шо за Тернопілем він десь зупиниться, але де я не уявляв. І тут в Тернопілі по знакам я зрозумів, що Назіф їде в Чернівці, а далі з його слів - в Румунію. Схаменувшись, я прошу зупинитися, дякую позитивному турку і вилізаю з вантажівки.