Давно я не був на нормальному футболі. На Карпати-Галатасарай не потрапив, зате відразу після фесту "Наш" помчав на Карпати - Волинь.
Описувати особливо немає шо - футбол собі як футбол. На диво були дуже низькі швидкості та дитячі помилки з обох сторін.
Трибуни були заповнені ледь на третину. Але нам краще - змогли купити дешеві квитки і сидіти де заманеться.
Дивно, що при виході футболіста африканської національності у Волині львівські фани показали, на скільки вони люблять не арійців, хоча у своїй команді аж троє темношкірих грає.Ну ось такі вони - горепатріоти.
Насправді, цікавіше було спостерігати за фан сектором Карпат. Постійні кричалки, пісні, битви у барабан, неймовірна підтримка - молодці. А перепалки між фан-сектором Карпат та 30 фанами з Волині - це щось неймовірне. Львівські кричали шось типу "ей гандони,чого вас так мало", на шо волиняки відповідали типу "не переживайте, вас побити вистачить" - і далі понеслося, львівські пропонували махач 20 на 20, не знаю чи він відбувся.
А тим часом на полі теж щось відбувалося, як не дивно.Футболісти бігали собі туди сюди, і десь на 70-1 хвилині Зеньов впихнув м'яч у у сітку і довів трибуни до стану абсолютного щастя.
Більше на полі нічого особливо цікавого не відбувалося, тому можна було і далі спостерігати за фан-секторами і собі накричатися.
І закінчення матчу. Карпати перемогли 1:0, всі щасливі і ідуть додому/на пиво/в магазин по горілку.