Що в Бога будем ми просить?........
Звернувся Бог до України,
Спитавши в кожної людини:
- Подумай зараз і скажи,
Що зробиш ти після війни?
І Бог у відповідь почув,
І кожен біль людський відчув:
- Я побудую гарний дім,
З родиною щоб жити в нім,
А поряд посаджу калину -
Червоний символ України,
І я не дам їй похилитись…
- А я сумлінно буду вчитись!
Найкращим лікарем щоб стати,
Здоров’я людям дарувати!
- Я вчителькою бути хочу,
До знань малечу заохочу!
- Я агрономом гарним стану,
Засію всі поля хлібами,
Щоб пахла ними знов земля!
- А я планую немовля!
На світ я народжу дитинку:
Маленьку щиру українку
Або синочка-козака -
У мене мрія ось така!
- А я сирітку всиновлю,
Можливо, навіть не одну,
Бо після катувань страшних
Дітей не матиму своїх…
Як рідних, буду їх любити,
Добра і людяності вчити!
- Я малюватиму картини -
Пейзажі нашої країни.
- А я лишу у віршах слід
Про славний наш козацький рід,
Оспівуючи Батьківщину -
Нескорену, міцну, єдину!
- А ти що зробиш, сива мамо?
- Могилку доглядати стану…
Й молитись буду я за тих,
Хто в небі вже, і за живих.
Та до своїх останніх днів
Просить прозріння для катів…
І Україна проказала:
- Навік Героям нашим Слава!
Вклонюся низько їм і Богу
За Мир, за нашу Перемогу!
Почув слова ці Бог і мовив:
- Я не залишу вас ніколи,
Я завжди поруч, ви це знайте,
Надію й віру не втрачайте!
Живіть, народжуйте, любіть!
І тільки уперед ідіть!
••••••••••••••••
Війна… Ти долі нам зламала,
Когось навіки роз’єднала,
І навпаки, когось зріднила,
Комусь дала натхнення й сили.
І скільки б не було печалі,
Життя продовжується й далі!
Ми все здолаємо! Ми зможем!
Ми неодмінно переможем!
І всюди зацвіте калина,
ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ, УКРАЇНО!
©Лія Острова
#Юлія_Кострова