Serious_Sam
я такий який є і не уявляю, що може бути інакше.
дивує одна тенденція, яка супроводжує мене мало не все життя.
ще в дитинстві моїм батькам казали, що я дуже серйозний. потім в школі кілька разів навіть було, що на якихось батьківських зібраннях викладачі запитували у моїх батьків чому я такий серйозний і ніколи не посміхаюся. от нещодавно у Львові офіціантка аж мало не прилипла до мене так намагалася витиснути з мене посмішку.. так блін і сьогодні новий викладач, коли я зачитував дані перед аудиторією сказав приблизно так: "ну ви хоч зробіть менш грізний вигляд, а то всіх студентів розлякаєте" і це при тому, що я був у абсолютно властивій для мене ситуації і навіть і близько не намагався мати якийсь грізний вигляд.. такий собі природній стан. завжди вважав, що схожий скоріше ведмедика, хай навіть інколи можливо надто сконцентрованого, але точно не злого чи грізного..
дивно короче. ніколи б не сказав, що посміхаюся менше за інших.
дивує одна тенденція, яка супроводжує мене мало не все життя.
ще в дитинстві моїм батькам казали, що я дуже серйозний. потім в школі кілька разів навіть було, що на якихось батьківських зібраннях викладачі запитували у моїх батьків чому я такий серйозний і ніколи не посміхаюся. от нещодавно у Львові офіціантка аж мало не прилипла до мене так намагалася витиснути з мене посмішку.. так блін і сьогодні новий викладач, коли я зачитував дані перед аудиторією сказав приблизно так: "ну ви хоч зробіть менш грізний вигляд, а то всіх студентів розлякаєте" і це при тому, що я був у абсолютно властивій для мене ситуації і навіть і близько не намагався мати якийсь грізний вигляд.. такий собі природній стан. завжди вважав, що схожий скоріше ведмедика, хай навіть інколи можливо надто сконцентрованого, але точно не злого чи грізного..
дивно короче. ніколи б не сказав, що посміхаюся менше за інших.