Підсумок коментів під статею в УП. Гранично суб"єктивний
Замість того, щоб відповідати на коментарі під статею, я вирішив написати все що з цього приводу думаю тут, в одному місці.
Система коментів на УП влаштована незручно, головним чином через те, що у відповіді немає точного посилання на той коментар, з яким сперечаються або на який відповідають.
Реакція читачів мені сподобалася. По 10% повної підтримки ( і повного заперечення + тролі), + більшість поставилася прихильно до аналізу, однак сильно критикували пропозиції "що робити", з різною ступінню інтенсивності.
Почну із радикальних заперечень статті. Головним з них, як на мене, є звинувачення в тому, що це лише слова, черговий текст яких вже багато було, а буде ще більше. Підтверджую і погоджуюся: навіть найкращий план - лише мрії, якщо за ним не стоять люди, готові важко працювати над його реалізацією. А стаття - явно не з цієї категорії, навіть планом її назвати важко.
Наші кінцеві рекомендації в статті, для багатьох показалися наївними та нереалістичними - недаремно читачі їх критикували найбільше. Все вірно - у нас немає чітких пропозицій, ми їх лише шукаємо, разом з усіма, кому це цікаво. Вже тут - - а це більш пізній текст, містяться більш деталізовані пропозиції (http://zaua.livejournal.com/71001.html)
В обговоренні декілька разів - і це класно - чітко прозвучала думка про створення паралельних структур, що можуть бути доповненням (або альтернативою) інститутам, що діють в державі.
Щодо норм поведінки (моралі) - на моє глибоке переконання, вона має бути такою, щоб збільшувати соціальний капітал, довіру між членами суспільства, і дозволяла людям більш ефективно співпрацювати.
Пропозиції одного з найбільш конструктивних дописувачів щодо норм поведінки, дивно співпадають з принципами, які наводить у своїх роботах Елінор Остром (знов таки, у цьому тексті вони згадуються - http://zaua.livejournal.com/71001.html)
Для мене зараз найбільш важливим є питання, як зробити зміни у нашому ставленні один до одного. Змінити еліту - це вторинне. Якщо ми не змінимося як суспільство - ми будемо постійно продукувати таку ж саму антиеліту, як зараз.
І подібні суспільні зміни - це найважче. Розвалити існуючу систему - значно легше. Зрештою - вона лише продукт нашої з вами щоденної згоди - ми дозволяємо її існування, навіть не задумуючись, що може бути по-іншому. Не буде цієї згоди - не буде системи.
Так наприклад, для зміни системи дуже важливим інструментом є "перевизначення" в середовищі достатньої маси людей: "що таке для мене держава, і що таке я для неї". Та усвідомлення, що будь яка влада - це лише продукт наших власних дій, або бездіяльності. Технологія відома, прочитайте хоча б роботи Дж. Шарпа.
Ще приклад, багато людей посміхалося з приводу утопічної ідеї - не платити хабарі. Однак, все це питання правильної реалізації. Одному не платити - дуже важко. Але, якщо це робиться у вигляді загальних страйків - "загальнодержавний день несплати хабарів", все виглядає набагато більш веселішим, чи не так?
Але все це - лише інструменти. Головне зараз - це створити, силами зацікавлених громадян республіки, реалістичний план, для того щоб через спільну дію постійно змінювати відношення між людьми в суспільстві. Збільшувати довіру, створювати соціальний капітал.
Дякую всім, хто підтримав статтю. Всі лінки, наведені в коментах по темі, я для себе зберіг.
P.S. До яких груп в фейсбуці варто приєднатися, чи є десь схоже обговорення? І ще, чи варто заводити блог на "політіко"?
Система коментів на УП влаштована незручно, головним чином через те, що у відповіді немає точного посилання на той коментар, з яким сперечаються або на який відповідають.
Реакція читачів мені сподобалася. По 10% повної підтримки ( і повного заперечення + тролі), + більшість поставилася прихильно до аналізу, однак сильно критикували пропозиції "що робити", з різною ступінню інтенсивності.
Почну із радикальних заперечень статті. Головним з них, як на мене, є звинувачення в тому, що це лише слова, черговий текст яких вже багато було, а буде ще більше. Підтверджую і погоджуюся: навіть найкращий план - лише мрії, якщо за ним не стоять люди, готові важко працювати над його реалізацією. А стаття - явно не з цієї категорії, навіть планом її назвати важко.
Наші кінцеві рекомендації в статті, для багатьох показалися наївними та нереалістичними - недаремно читачі їх критикували найбільше. Все вірно - у нас немає чітких пропозицій, ми їх лише шукаємо, разом з усіма, кому це цікаво. Вже тут - - а це більш пізній текст, містяться більш деталізовані пропозиції (http://zaua.livejournal.com/71001.html)
В обговоренні декілька разів - і це класно - чітко прозвучала думка про створення паралельних структур, що можуть бути доповненням (або альтернативою) інститутам, що діють в державі.
Щодо норм поведінки (моралі) - на моє глибоке переконання, вона має бути такою, щоб збільшувати соціальний капітал, довіру між членами суспільства, і дозволяла людям більш ефективно співпрацювати.
Пропозиції одного з найбільш конструктивних дописувачів щодо норм поведінки, дивно співпадають з принципами, які наводить у своїх роботах Елінор Остром (знов таки, у цьому тексті вони згадуються - http://zaua.livejournal.com/71001.html)
Для мене зараз найбільш важливим є питання, як зробити зміни у нашому ставленні один до одного. Змінити еліту - це вторинне. Якщо ми не змінимося як суспільство - ми будемо постійно продукувати таку ж саму антиеліту, як зараз.
І подібні суспільні зміни - це найважче. Розвалити існуючу систему - значно легше. Зрештою - вона лише продукт нашої з вами щоденної згоди - ми дозволяємо її існування, навіть не задумуючись, що може бути по-іншому. Не буде цієї згоди - не буде системи.
Так наприклад, для зміни системи дуже важливим інструментом є "перевизначення" в середовищі достатньої маси людей: "що таке для мене держава, і що таке я для неї". Та усвідомлення, що будь яка влада - це лише продукт наших власних дій, або бездіяльності. Технологія відома, прочитайте хоча б роботи Дж. Шарпа.
Ще приклад, багато людей посміхалося з приводу утопічної ідеї - не платити хабарі. Однак, все це питання правильної реалізації. Одному не платити - дуже важко. Але, якщо це робиться у вигляді загальних страйків - "загальнодержавний день несплати хабарів", все виглядає набагато більш веселішим, чи не так?
Але все це - лише інструменти. Головне зараз - це створити, силами зацікавлених громадян республіки, реалістичний план, для того щоб через спільну дію постійно змінювати відношення між людьми в суспільстві. Збільшувати довіру, створювати соціальний капітал.
Дякую всім, хто підтримав статтю. Всі лінки, наведені в коментах по темі, я для себе зберіг.
P.S. До яких груп в фейсбуці варто приєднатися, чи є десь схоже обговорення? І ще, чи варто заводити блог на "політіко"?