1939-1945: НЕПИСАНА ІСТОРІЯ: «Найстрашніше - як бомбардували свою ж артилерію»
Мій дідо - Сидорчук Василь Іванович (1926-1989) - народився та прожив життя у селі Клекотів Бродівського району Львівської області. Сьогодні тут проходить межа Львівської та Рівненської областей, а за якийсь десяток кілометрів і Волинської. До Першої Світової війни тут знаходився кордон Австрії та Росії. Ще сьогодні на цій місцевості серед довколишніх сіл можна вивчати етнографічні відмінності між Галичиною та Волиню.
Діда згадував: Святослав ЛИПОВЕЦЬКИЙ, журналіст (Тернопіль)
Після Першої Світової війни галицькі та волинські території колишніх Австро-Угорської та Російських імперій увійшли в склад Польщі, але й через 80 років, в 2000-их, місцеві хлопці, коли йдуть на дискотеки в сусіднє село - уже Рівненської області - то кажуть: «Йдемо на москалі».
Прихід «перших совітів» у 1939 поставив крапку на громадському розвитку села. «Сокіл», «Луг», духовий оркестр, а також осередок найпопулярнішої (парламентської) партії «Українське національно-демократичне об’єднання» (УНДО), членами якої були мої прадіди - усе припинило свою діяльність.
За спогадами бабці, дідо у підлітковому віці разом з друзями по ночах займався транспортуванням підпільної літератури. В цю справу, ймовірно, були втягнуті ширші кола молоді, адже пізніше тут діяли відділи УПА, які великою мірою складалися з місцевих хлопців. До слова, найвідомішим з них став уродженець сусіднього села Петро Федун-«Полтава» - один із ідеологів ОУН, заступник Головного командира УПА та голови Генерального Секретаріату УГВР.
За німецької окупації частково відродилося громадське життя - молодь організовувала театральні вистави, що десь зблизило моїх бабцю та діда. Тоді ж дідо зміг продовжити навчання в Золочівській гімназії. У селі громада насипала найбільший курган та посвятила хрест пам’яті жертв «перших совітів».
На початку 1944-го дідові виповнилося 18, і його мобілізували на фронт, до Червоної Армії. У складі Першого Білоруського фронту йому довелося «визволяти Варшаву» та «брати Берлін».
Кінець 1940-их. Бабця Настя, дідо Василь та його сестра ЄлизаветаЧитати далі..