Ностальгія за Ющенком: усі шкодуватимуть за президентом, якого вдалося спокійно переобрати
Ще не встиг нинішній президент передати повноваження своєму наступнику, як прийшло усвідомлення того, що ми ще пошкодуємо за ним. Не вірите? Та подивіться лише на тих, хто вийшов у другий тур. А якщо врахувати, що наші люди взагалі схильні ідеалізувати минуле...
Про те, що колись порядок був: Богдан МАЛИНОВСЬКИЙ
Якось наприкінці 90-х Михайло Горинь повів мову про те, що навіть у Галичині доводиться чути жалі за радянськими часами. Часи справді були важкі. Але пан Михайло відзначив психологічну рису - його батько в свої часи так само нарікав на „совітів” і з ностальгією згадував, як було за Польщі.
А коли „совєтів” у Галичині ще не було, то не раз чув, як його дід лаяв поляків і хвалив життя за Австрії. Цю розмову я згадав, коли від людей, котрі виходили на Майдан, почув, як вони сумують за Кучмою. За тим самим, у якого під кінець правління рейтинг становив 4%. Ющенко прогнозовано провалився на президентських виборах, набравши не набагато більше.
Начальники різних рівнів тужитимуть за президентом, при якому можна було спокійно „косити капусту” - без чіткого плану відрахувань „нагору”. Особливо щемливо згадуватимуть правління президента-теревені, коли виберуть ВОНУ, яка змушуватиме їх стрімголов бігати зі сторони в сторону, «героїчно ліквідуючи» то кризи, то провали, викликані самодурством.
Щемливо згадуватимуться поучання і філософствування Ющенка і за президента, який запросто може дати по печінці.
Підприємці як „золотий вік” згадуватимуть президента, при якому можна було спокійно жити й багатіти, лише домовившись із контролюючими органами. І вже навіть не важливо, хто його змінить. Чи та, котра ще за часів свого прем’єрства затикала дірки в бюджеті, затримуючи відшкодування ПДВ експортерам і змушуючи підприємства сплачувати податки зі збитків. Чи той, за прем’єрства якого підприємців змушували сплачувати податки наперед і доводили до підприємств суму внесків до партійної каси. Литимуть вони сльози за президентом, при якому можна було виграти будь-який тендер, тільки домовившись із відповідними людьми - якщо при новому президенті тендери виграватимуть винятково підприємства з його рідної області або які належать його однопартійцям.
Журналісти і власники видань засумують за президентом, при якому можна було за гроші і без писати все, що заманеться, якщо при новому президенті за будь-який критичний матеріал у його бік на видання подаватимуть у суд . А ще більше, якщо за нового президента закриватимуть видання, примушуватимуть працювати за темниками і цензурувати усякі критичні матеріали стосовно влади. Навіть недолугі фіглярі з „95-го кварталу” пожалкують за президентом, над яким можна було безкарно збиткуватися, якщо при новому президенті доведеться переключитися винятково на опозицію, а також на Америку, Євросоюз і НАТО.
Тверезо мислячі громадяни незалежно від політичної орієнтації можуть не раз пошкодувати за президентом, який чітко говорив про свою мету (Україні потрібно в НАТО). Особливо, якщо новий президент у Росії говоритиме одне, на Заході - друге, в Україні - третє, а робитиме взагалі четверте.
Так само вони пошкодують за президентом, який вперто відмовлявся продавати газотранспортну систему. Якщо новий президент її продасть чи взагалі подарує росіянам. Хоч не хоч, пошкодуєш за президентом, який займав жорстку позицію щодо Росії, якщо новий робитиме їй шикарні „подарунки” в вигляді безкоштовного (майже) базування флоту „на вічні часи”. І добре, якщо тільки флоту.
Ющенко любив багато поговорити, але чітко тримав курс. Принаймні у зовнішній політиці
Фото: жж ledilid Читати далі..