П'яті в історії сучасної України президентські вибори багато в чому відрізнялися від чотирьох попередніх. ZaUA.org підбиває підсумки першого туру - якими були особливості цієї кампанії.
Уклав: Павло СОЛОДЬКО з допомогою Сергія ЛУК'ЯНЧУКА і Романа КУЛЬЧИНСЬКОГО
1. Не було битви добра і зла. Всі попередні рази українці приходили на вибори, як на останній і рішучий бій - то між збереженням СРСР і незалежною Україною, то між реформаторами і комуністами, то між "європейським" і "кремлівським" кандидатом. Зараз запал значно стих - багато хто
навіть вважає (хоч і з нецензурщиною), що зараз й обирати нема з кого.
2. Технічні кандидати - дуже малоефективні. Василь Противсіх (цікаво, чи поверне він собі старе прізвище Гуменюк?), Олександр Пабат із черговим технологічним проектом “Армія Народного Спасіння”, “антиТимошенко” Інна Богословська - всіх їх пересічний виборець поставив на місце.
3. Людей не цікавлять “нафталінові” політичні сили. Низький результат Олександра Мороза (0,38%), Юрія Костенка (0.32%) і Людмили Супрун (0,19%) показує, що колись потужні Соцпартія, Рух і НДП (пригадуєте таку партію? :)) остаточно відійшли в історію.
4. На цих виборах не було “ідейних”. Виявилося, що радикальний націоналізм і комунізм - близнюки-брати. Обидва вимирають. Тягнибок із його 1,43% і Симоненко із 2,5% - свідчення того, що українське суспільство не довіряє радикалам-базікалам.
5. Невелика явка. Цей пункт безпосередньо пов'язаний із пунктом 1. Якщо немає світоглядного конфлікту, то виборець не дуже поспішає на дільницю. В минулу неділю до урн дійшло 66,8% виборців.
Для порівняння: у 2004 році явка була 80,9% (другий тур) і 77,3% (переголосування 26 грудня 2004-го); на виборах 1999 року загальна явка склала 73,8% виборців.
Є й інше пояснення низької явки - погана погода і
ще гірша робота комунальних служб.
6. До речі, про роботу комунальних та інших служб. Виявилося, що люди й досі не співставляють свої проблеми з владою. Те, що урядові структури відповідають за чистку наших автотрас, не заважає виборцям голосувати за цей же уряд.
Це може бути й тому, що громадяни досі не знають, за що відповідає прем'єр, президент та інші. Приклад відрижки медведчуківської політреформи - знайомий учитель з надривом доводив, що треба голосувати за Тимошенко, бо “призначений Ющенком Луценко” не бореться з корупціонерами.
7. Секрет успіху Тігіпка - він чи не єдиний невладний кандидат, хто будував кампанію не на критиці, а казав конкретні речі про те, як вирішити конкретні проблеми. Крім цього, Сергій Леонідович діяв через власні “аватари” - його самого і його коментарів було дуже багато на екрані, в інеті, всюди.
Замість огульного критиканства Сергій Тігіпко міг дати відповідь на будь-які питання виборців
Читати далі..