* * *
Складання віршів, чим не ознака шизофренії,
Коли всі знання твої про події
Стають лише ритмом бренькання ліри,
Коли видих тісниться в горлі,
Коли подих обпалює груди,
Коли коханця-алкоголіка
Хочеться в бік пирнути?
Це ось і є натхнення!
Мені здається, що я
Залишена Богом, Чортом, всіма без наймення,
Сама не своя...
І тут здогадатись треба,
Що це не сон і не страх,
Божественний голос неба
Вірш на моїх губах.
* * *
Мамо, люблю потвору,
І не мрію про принца марно.
Звикаю до демідролу,
І мрію про психлікарню,
Щоби люди в халатах білих
Витруїли електрошоком
Звук його бідного тіла,
Що на шепіт спада ненароком.
Мамо, прошу, не треба
Вимагати бути тверезою,
Думаючи про себе,
Я обираю безум.
Переклад із російської Сергія Жадана
Еще
читать стихи