Нехорошая болезнь.... :))))
Колись, давно, прочитав я одну чи то історію чи то байку.
Вона була про якогось із українських письменників чи може поетів твір якого надрукувала газета коли той ще навчався у школі.
І от на село прийшов поштовий переказ на відривному корінці якого було вказано прізвище малого та слово «Гонорар».
Батько майбутнього письменника взяв той корінець тай пішов до кума.
- Куме, а що ото воно таке гонорар - питається.
- Ой куме - одказує той - навіть не знаю як ото вам і сказати. То куме болєзнь така є. Погана болєзнь, але слаба Богу не смертельна!
Я цю байку прочитав коли мені було мабуть років зо п’ятнадцять, точніше вже не пам’ятаю скільки було, але я вже знав що за хворобу мав на увазі кум. :)))
Прочитай тай забув собі.
І згадав лише багато років по тому коли сам першого разу захворів отримав поштовий переказ з таким саме словом.
Найбільша дивина була в тому, що гонорар мені тоді заплатив який із юнацьких журналів за те, що опублікував мій лист-запитання та відповідь на нього.
Потім я частенько хворів отримував такі перекази бо мої статі охоче публікувала газете «Все про бухгалтерський облік».
І це було класно оскільки ті гонорари (доволі часто) складали половину від моєї зарплатні податкового інспектора.
Але час змінився і мені стало якось не до статей.
Тай писати про бухгалтерський облік я вже не міг, бо працював «не на землі», а писати про що мені кортіло теж не міг, але вже з етичних міркувань.
Я ж бо не Кірш щоб писати статтю про те як правильно скаржитись коли я сам розглядаю скарги платників податків. :))))
Проте на днях, отримавши гонорар за одну із своїх статей, яку опублікував журнал «Финансовый директор компании», :)))) я знову згадав оту стару байку. :)))
Більш за все насмішили оті 43 копійки :))))
Відразу відчувається що бухгалтер у цьому видавництві справжній Бухгалтер :)))))))))))
ЗІ. А тепер ваша черга розповісти щось цікаве :)))))