Гурт С.К.А.Й. - совість продавай?
Є в мене декілька митців, чия творчість мені подобається, а от погляди не поділяю.
Насправді це трохи важко, тому що є велика спокуса або перестати слухати/читати, або ж прийняти їхню філософію. Людина схильна поділяти все на чорне і біле, нехтуючи сірими відтінками, ідеалізувати або ж навпаки, демонізувати.
Але я не піддаюсь на спокусу все спростити і маю різне ставлення до творчості і до поглядів.
Таке подвійнє ставлення - одне до творчості, інше до "філософії" в мене є до О.Забужко (чудовий твір "Музей покинутих секретів"/противсіхство), Скрябіна (гарні пісні/пам'ятна підтримка Ян-ча, не поділяю погляди, висловлені в деяких інтерв'ю).
Сьогодні цей перелік доповнив гурт С.К.А.Й., деякі пісні якого мені дуже подобаються, наприклад ця:
В день виборів цей гурт виступає з концертом на центральній площі Черкас (куди за останній рік не пустили жодного опозиціонера чи концерт, влаштований не регіонами), святкуючи 68-річницю захоплення радянськими окупантами Західної України. Площа заповнена молоддю студентського віку, вочевидь концерт влаштовано, щоб дехто забив на вибори.
Цікаво, чи розуміють ці блазні С.К.А.Й., за що отримали гроші? Окрім політичного аспекту, блазні і тому також, що це блюзнірство так верещати (я не про спів, а саме про крики соліста) і відриватися на сцені під транспарантом "ніхто не забутий". В перервах між піснями, соліст нагадує, що треба шанувати тих, завдяки кому він може співати на цьому концерті. Кого він має на увазі: ветеранів ІІ-ї світової (транспаранти на сцені згадують про них), борців за Незалежність чи спонсорів із партії регіонів?
Прикро чути, коли хтось продає свій голос за 100 грн. Але коли далеко не бідні музиканти поводяться так само, це викликає значно більшу огиду.
Насправді це трохи важко, тому що є велика спокуса або перестати слухати/читати, або ж прийняти їхню філософію. Людина схильна поділяти все на чорне і біле, нехтуючи сірими відтінками, ідеалізувати або ж навпаки, демонізувати.
Але я не піддаюсь на спокусу все спростити і маю різне ставлення до творчості і до поглядів.
Таке подвійнє ставлення - одне до творчості, інше до "філософії" в мене є до О.Забужко (чудовий твір "Музей покинутих секретів"/противсіхство), Скрябіна (гарні пісні/пам'ятна підтримка Ян-ча, не поділяю погляди, висловлені в деяких інтерв'ю).
Сьогодні цей перелік доповнив гурт С.К.А.Й., деякі пісні якого мені дуже подобаються, наприклад ця:
Click to viewВ день виборів цей гурт виступає з концертом на центральній площі Черкас (куди за останній рік не пустили жодного опозиціонера чи концерт, влаштований не регіонами), святкуючи 68-річницю захоплення радянськими окупантами Західної України. Площа заповнена молоддю студентського віку, вочевидь концерт влаштовано, щоб дехто забив на вибори.
Цікаво, чи розуміють ці блазні С.К.А.Й., за що отримали гроші? Окрім політичного аспекту, блазні і тому також, що це блюзнірство так верещати (я не про спів, а саме про крики соліста) і відриватися на сцені під транспарантом "ніхто не забутий". В перервах між піснями, соліст нагадує, що треба шанувати тих, завдяки кому він може співати на цьому концерті. Кого він має на увазі: ветеранів ІІ-ї світової (транспаранти на сцені згадують про них), борців за Незалежність чи спонсорів із партії регіонів?
Прикро чути, коли хтось продає свій голос за 100 грн. Але коли далеко не бідні музиканти поводяться так само, це викликає значно більшу огиду.