(no subject)
Маніфест офісного пролетаріату!
Ми працівники офісів, держустанов та неприбуткових організацій твердо і на весь голос заявляємо про свої непорушні права, які беруть свій початок ще від Magna Harta та Декларації про права людини і громадянина. Наші свободолюбові предки добували їх кров’ю та потом (переважно чужою) і в цю тривожну годину ми не можемо стояти осторонь. Ми піднімаємось з офісних крісел, стільців та табуретів і гонорово кидаємо місячну платню в обличчя системі. Система хапає ротом повітря, зеленіє і конає в страшних «нравственных» муках. З кабінетів ми робимо те, чого вони заслуговують - стійла для великої рогатої скотини (вона ж худоба), корпоративну культуру з її фашистським дрес-кодом ми залишимо лише у виправних закладах та резерваціях для ретроградів від великого та середнього бізнесів, на старорежимних топ-менеджерів ми покладемо обов’язки мерчендайзерів та молодших спеціалістів-«счетоводов». Ми принесемо в цей сірий від скла і бетону світ свіжий яскраві фарби, алкоголь та маріхуану, Sauzu i Castrol, секс та рок&рол, бо цього всього ми були позбавлені довгі, виснажливі трудові дні та роки.
Ми покірно очкували на щомісячні подачки, принизливі премії в кінці року, відкату за закінчений проект та благали про пенсію. Збирали ці крихти для поїздки в благословенний Богом Єгипет чи Кисловодськ, вкладали їх у придбання омріяної Cherry та копили на костюм від Voronina. Але ці ганебні сторінки нашої трудової кар’єри в минулому! Ми честь, ум і совість будь-якого офісу беремо раду директорів за яйця і викидаємо на смітник історії. Ми самі тепер збори акціонерів та спостережна рада. Долой нетрудові доходи корпоративного менеджменту та диктатуру капіталу. Всю владу розгільдяям!
Далі буде…..
Ми працівники офісів, держустанов та неприбуткових організацій твердо і на весь голос заявляємо про свої непорушні права, які беруть свій початок ще від Magna Harta та Декларації про права людини і громадянина. Наші свободолюбові предки добували їх кров’ю та потом (переважно чужою) і в цю тривожну годину ми не можемо стояти осторонь. Ми піднімаємось з офісних крісел, стільців та табуретів і гонорово кидаємо місячну платню в обличчя системі. Система хапає ротом повітря, зеленіє і конає в страшних «нравственных» муках. З кабінетів ми робимо те, чого вони заслуговують - стійла для великої рогатої скотини (вона ж худоба), корпоративну культуру з її фашистським дрес-кодом ми залишимо лише у виправних закладах та резерваціях для ретроградів від великого та середнього бізнесів, на старорежимних топ-менеджерів ми покладемо обов’язки мерчендайзерів та молодших спеціалістів-«счетоводов». Ми принесемо в цей сірий від скла і бетону світ свіжий яскраві фарби, алкоголь та маріхуану, Sauzu i Castrol, секс та рок&рол, бо цього всього ми були позбавлені довгі, виснажливі трудові дні та роки.
Ми покірно очкували на щомісячні подачки, принизливі премії в кінці року, відкату за закінчений проект та благали про пенсію. Збирали ці крихти для поїздки в благословенний Богом Єгипет чи Кисловодськ, вкладали їх у придбання омріяної Cherry та копили на костюм від Voronina. Але ці ганебні сторінки нашої трудової кар’єри в минулому! Ми честь, ум і совість будь-якого офісу беремо раду директорів за яйця і викидаємо на смітник історії. Ми самі тепер збори акціонерів та спостережна рада. Долой нетрудові доходи корпоративного менеджменту та диктатуру капіталу. Всю владу розгільдяям!
Далі буде…..