Крим - «Вибори в Державну думу» і «кадрова політика» агресора
Поточне триденне шоу «виборів в Державну Думу», які окупанти зараз проводять в Криму, вже отримало юридичні і політичні оцінки, висловилися рішуче всі - від МЗС Франції до Верховної Ради і секретаря РНБО України. Тому залишилося досліджувати чисто практичні обставини цього дійства, ті самі «цінні кадри» і «демократичні механізми», запозичити які прибули «авторитетні» медпрацівники районних лікарень з Сербії і Венесуели. Я серйозно, це там така зараз потужна команда міжнародних спостерігачів відпрацювала. Основна специфіка таких «парламентських виборів - 2021», істотно відрізняє їх від «попередніх серій», це ще глибше занурення агресором в Оруелла. Так як зараз питання ставиться не в очевидних «результатах», а в масовості явища, в рамках якого процедура «волевиявлення» все більше нагадує радянську, а скоріше - сучасну комуністичну китайську.
Це обумовлено тим, що «вибори» повинні продемонструвати не тільки «захмарно високий результат» партії Шойгу-Лаврова, де саме для Криму стоїть завдання «здати в засіки» мінімум 70%, а гідними заохочення для «жонглерів і художників виборчкомів» будуть вважатися цифри вище 85%. Але і «явку виборців» повинні намалювати на рівні 70%. Бо на «виборах» 2016 року окупанти необачно зосередилися виключно на традиційних в самої РФ вкиданнях і малюванні «протоколів» і отримали проблему, коли кримчани, навіть «добровільно-примусово» взагалі не дійшли до «виборчих дільниць». Це питання зараз «успішно вирішують» за рахунок «електронного голосування» і через триденний «виборчий марафон», коли, наприклад, в п'ятницю 17 вересня за «голосування» своїх робітників «відповідав головою» роботодавець.
В окупованому Криму зростає кількість самогубств
Крім того, «вибори 2021» відрізняє «масовість участі кандидатів», коли при очевидному тотальному малюванні «перемоги партії Путіна» в процесі беруть участь цілих 12 «політичних сил». Варто додати, що на цей раз «змішана модель» передбачає як чотири «мажоритарні округи» так і «регіональні партійні списки», які для півострова сформували всі «російські політичні партії». У тому числі і всілякі «демократичні». Звичайно ж ні один з цих «списочників» ні до яких «парламентів» не дійде, але аналіз цієї «політичної масовки» (всього понад сто «кандидатів у депутати») став цікавим з точки зору «соціології еліт» окупантів. Звичайно ж, значну частину «списків опозиційних сил» складають зовсім випадкові персоналії, і при цьому кількість не-кримчан на зрозумілих підставах там дуже висока.
Але вкрай примітно, що з цієї сотні майбутніх фігурантів списку санкцій вдалося знайти цілих трьох кримських татар, причому один з таких «кандидатів», комуніст і колишній функціонер сільради в Приморському Таїр Абдувалієв, лідер «кримського списку» «Комуністів Росії», йде на «вибори» зі світу іншого, оскільки він в серпні помер. Інший повністю непрохідний «регіональний список» «Партії зростання» очолює Гірей Бекіров, вкрай цікавий персонаж, що спеціалізується на міжнародній торгівлі двоокисом титану і очолює «Асоціацію підприємців Республіки Крим та міста Севастополя». І хоча б віртуальні шанси отримати «мандат з панського плеча» мав би Еміль Арпатли, верхня особа «кримського списку» партії «Родіна», водій і брат цілого «заступника міністра промислової політики». Мав би, якщо б його «вибори» були в самій Росії, де для «Родіни» іноді малюють міноритарні прохідні бали. Для Криму у Арпатли, який вже кілька разів «волонтерить кандидатом» за дорученням брата на різних «виборах», шансів звичайно ж абсолютний нуль.
Я спеціально зупиняюся на всіх виявлених кримськотатарських «кандидатах», щоб висвітлити «нову кримську нормальність» - кримських татар, навіть колаборантів, тепер окупанти не бачать навіть в ролі декорацій «владних кабінетів». Звичайно ж кримських татар, зокрема і тих нечисленних «друзів Кремля», які вісім років загравали з російськими спецслужбами, немає ні в «списках» «Єдиної Росії», ні навіть в складі «республіканської та Севастопольської міських виборчих комісій». І тому замість аналізу кого там немає, варто пробігтися по тим, хто там є.
Нагадаю, що як в самій РФ, так і особливо в окупованому нею Криму статус «депутата Держдуми» є чимось вкрай відірваним від «реальної влади», і ключовим завданням «депутата» є не стільки якась його участь в управлінських процесах, скільки його роль високооплачуваного статиста, оскільки російський парламент, як загальновідомо, це не місце для дискусій.
Додам що одним з факторів, які зробили «токсичними» для самих окупантів «обраних депутатами» в 2016 році Поклонській і Руслана Бальбека було те, що ці заведені в Думу суто в пропагандистських цілях персонажі всерйоз сприйняли свій «мандат» як форму «участі в кримській політиці» і намагалися з ним «вирішувати в регіоні управлінські питання». Характерно що навіть «мажоритарники» в такій моделі стали дуже відірваними від свого «округу» особами і там мають практично нульові «управлінські повноваження». Хто мені не вірить - нехай оцінить «карту виборчих округів півострова» з якої все стає зрозумілим. Адже російські керівники «нарізають мажоритарку» свідомо таким шляхом, щоб «округ» не мав ознак будь-якої цілісної території. Наприклад, всі три наявні «19, 20 і 21 округи Республіки Крим» отримали в свій склад клаптик центру регіону, Сімферополя та «збірну солянку» з територій півострова. Спробувати «засівати» такий «округ» або на ньому «запам'ятатися виборцю» практично нереально. І в даній системі це верховній влади РФ і не потрібно, оскільки ніякого реального зв'язку між «виборцем і депутатом» в її системі координат не тільки немає, але і не повинно існувати, навіть для цілком лояльних режиму діячів.
Комуністи РФ вийшли на мітинг проти повернення кріпосного права
Через «мажоритарні округи» «мандат» намалюють нинішньому «депутату Держдуми», колишньому керівнику «Кримської правди», члену «Партії регіонів» та «кримському депутату» Костянтину Бахареву. Два інших «мажоритарника» будуть новими, це Олексій Черняк, поки «кримський депутат», а в минулому багаторічний функціонер кримської Верховної Ради, і Леонід Бабашов, також поки «кримський депутат», який до 2014 року «займався бізнесом». Ці персоналії стали традиційним «компромісом» між двома «кращими друзями» з «керівництва Криму», Аксьоновим і Константиновим і, повторюся, їх роль в «російській владі» буде насамперед ритуальною. Вони туди делегуються «високими договірними сторонами» кримської злочинно-корупційній хунти чисто за принципом «так не діставайся ж ти конкуренту».
В єдиному севастопольському «мажоритарному окрузі» «мандат» отримає Тетяна Лобач, що побудувала до 2014 року кар'єру в «Партії Регіонів» на рівні балаклавської районної влади. Зараз Лобач «очолює» севастопольську «фракцію» путінської партії і її ритуальне «піднесення» до нового фейкового рівня подібно ситуації Черняка і Бабашова.
У порівнянні з «мажоритаркою» дуже цікавою, як не дивною, стала ситуація з кримсько-севастопольським «регіональним партійним списком» «Єдиної Росії». Його традиційно для відповідного шоу «очолили» «глава Криму» Аксьонов і «губернатор Севастополя» Развожаев. Очевидно, що ніякого «мандата» ці «молодші брати» Шойгу-Лаврова за підсумками «посівної» не отримають і передадуть його «далі по шерензі».
Нова хвиля репресій в Криму
У той же час, як зазначено вище, півострів як «сіра зона», з відсутністю реального політичного життя, чітким розподілом на кримчан і колонізаторів і відсутністю будь-яких непідконтрольних медіа та спостерігачів обраних російською владою для максимальної «накрутки голосів». І саме це серед іншого дає саме «кримському регіональному списку» великі шанси стати «потужним джерелом мандатів Єдиної Росії». Зараз в ньому вісім позицій, де наступний номер, крім зазначених «хрещених батьків», це Михайло Шеремет, подільник Аксьонова з «Русского единства» і «командувач військом» в 2014 році. Наступним «вершником Апокаліпсису» йде Леонід Івлєв, який в 2014-2015 роках був делегований до Криму агресором для «організації виборів» в якості «голови виборчої комісії». Тепер же, очевидно, пан Івлєв хоче «відійти від справ» на думську синекуру.
П'ятим номером записаний севастопольський «регіонал» Дмитро Бєлік, якій зараз вже числиться «депутатом Державної Думи». Якщо «математично-художні апетити» «виборчих комісій» півострова будуть «на заданому показнику» то саме ці троє «списочників» швидше за все точно «зайдуть в Думу». Але якщо апетити «володарів ілюзій» досягнуто більш 70% для «ЕдРа», то «мандати» може отримати і «зона ризику», а саме «сьома» Лариса Мельник і «восьмий» Георгій Мурадов.
Листи з окупованого Криму - 1854-1856 роки
Ці особистості настільки одіозні, що їх «боротьба за мандат» заслуговує подвійний попкорн. Адже для пані Мельник як для нинішньої керівниці «севастопольського відділення» «Загальноросійського народного фронту», як для довічної «громадської активістки», як для діяча «Українського вибору» Медведчука напередодні початку окупації, для фігуранта скандалів з фейковою освітою в Київському держуніверситеті, і як для очевидного недорогого протеже всіх спецслужб, які тільки не працювали в місті-герої з 1992 року, «крісло в Держдумі» стає нечуваним «подарунком долі». У той же час для професійного гебіста Мурадова, який з 2014 року прагнув отримати в РФ роль «головного в питанні міжнародного визнання російського Криму», перспектива зараз отримати роль «старшої думської кримської ляльки», яку до цього повинен був виконувати «чарівний дует» Руслана Бельбека і Наталії Поклонської, стає відвертим знущанням. Гірше якого може стати лише одне - залишитися взагалі і без цього «мандата», та ще й на користь Мельник, яка «невідомо звідки взялася в останній момент».
Хоча тут зі «джерелом кадрів» як раз все зрозуміло і експерти «АРК» вже писали про конкуренцію груп російських спецпризначенців по освоєнню коштів «федерального замовлення» на «міжнародне визнання» замаху на анексію. Але так як у Мурадова з цим «поки все погано», його тепер успішно підсиджують конкуренти, і не випадково і сама Мельник у 2021 році не вилазить з російської пропаганди зокрема з розповідями про «крах« Кримської платформи »в Києві». Так можна лише здогадуватись, чи не підведе Мельник в Думі того, хто її переконливо порадив зараз у «включення до списку». І ще подивимося, кому саме віддадуть свої «призові місця» в Думі «глава Криму» і «губернатор Севастополя», оскільки там не повністю автоматичний перехід «чарівної палички». Тому «свято демократії» оруеллівського «колгоспу плазунів», в який агресор зараз перетворив Крим, триває.
Борис Бабін, професор, доктор юридичних наук - Переклад українською ukrmir.info
Допомога антимосковському українському сайту (за бажанням)
Реквізити: карта “ПриватБанк” № 4149 6293 3005 9817 - Карта “Monobank“ № 4441 1144 2246 2422
