Великі Береги славетні селянськими будинками, ткацтвом, вином та озером
15 жовтня у Великих Берегах вдруге провели «Фестиваль шипшини та березького ткацтва», який заздалегідь анонсували й повідомленнями в ЗМІ, і навіть сіті-лайтом в центрі Берегова. Започаткував cвято голова громадської організації “Разом за Береги” Андраш Біров. “Проведенням фестивалю шипшини та березького ткацтва хотіли звернути увагу, насамперед молоді, на цей вид занять. Сьогодні ткацтвом у селі займаються лише вісім майстринь, хоча цьому ремеслу навчають у місцевій ЗОШ. Не поганий зиск може принести і варіння леквару з шипшини, чим давно займались наші предки. Нинішнім святом намагались підняти престиж даних справ плюс надати можливість реалізувати виготовлену продукцію” - так повідомив присутнім на святі журналістам його організатор. Ми ж маємо добру нагоду зробити екскурсію в це непересічне село на Берегівщині.
Великі Береги - село (населення близько 2700 чол.), розташоване в восьми кілометрах від Берегова неподалік річки Боржава. Перше поселення на його території виникло наприкінці ХІІ століття, в той час у цій місцевості знаходилося заболочене озеро Чорний Мочар (осушено в ХІХ-ХХ ст.), на березі якого піднімалися невеликі пагорби. Цей горбистий берег на межі з болотистою місцевістю був обраний для будівництва потужного укріплення, перша письмова згадка про який як населений пункт Берегвар («vár» - з угорської «замок / фортеця») датується 1214 роком. В 1241 році війська хана Батия руйнують замок Боршова в селі Вари, в 12 км від Великих Берегів, де знаходився перший центр комітату Боршоа (див. Вари - колишнє королівське місто на місцині, де Боржава впадає в Тису). Відтак, центром нового комітату, перейменованого в комітат Берег, на три десятиліття стали нинішні Великі Береги, з фортецею з земляних валів та дерев’яних укріплень. В 1271 році центр Бережського комітату переноситься в місто Лампертсас (сучасне Берегово). Протягом XIV століття укріплення руйнуються з невідомих нині причин, саме ж поселення навколо фортеці збільшується, і в письмових документах згадується як «mezőváros» Берег (букв. «польове місто», адміністративна одиниця Угорщини, латинською - oppidum, укр. аналог - містечко). В 1566 році турецьке військо повністю знищило містечко, а у 1590-му воно знову страждає від розори війська князя Трансільванії кардинала Ондраша Баторі. В 1633-му Береги переходять в підпорядкування трансільванського князівського роду Ракоці, а після поразки угорського повстання проти Габсбургів стає спочатку королівською власністю, а з 1726-го частиною володінь графа Шонборна. На сьогоднішній день місцезнаходження замку, який дав поштовх для виникнення та розвитку Великих Берегів, невідомо. Рештки укріплень знаходяться під шарами землі, їхній пошук практично не ведеться (хоча серед істориків та археологів є й нині такі, що мріють їх віднайти).
Нині найдавнішою спорудою села є реформатська церква. В якості католицького храму вона була побудована в 1335 році, перебудована в 1405 та 1554 роках (вдруге вже в якості реформатської). Під час нападу польського війська в 1657 році храм був зруйнований, відбудований через три роки. В наступні два століття був чотири рази реконструйованим, але попри численні видозміни, в обліку церкви й понині збереглися готичні мотиви. В якості «готичного храму» церква включена в перелік Пам'яток архітектури місцевого значення.
Громади греко-католицької та Української православної церков користуються новозбудованими церквами.
Цікавою в архітектурному плані є будівля, в якій з 1993 року розмістився угорськомовний гуманітарно-природничий ліцей, що фінансується реформаторською церквою. В деяких джерелах зустрічається інформація, що це палац родини Берегі, збудований в 1905 році. Однак це помилка - за іншими даними, гарна споруда, справді схожа на палац, з моменту свого заснування була навчальним закладом. В радянський час внутрішня частина будівлі була переобладнана в „Ідеологічний центр колгоспу ім. Леніна” (сільський клуб). В наш час до будівлі прибудовані приміщення гуртожитку для учнів ліцею та інші його об’єкти, які добре вписались в архітектурний ансамбль, не зіпсувавши вигляду палацу, який нещодавно гарно відремонтували.
Поруч із коледжем знаходиться будівля амбулаторії, збудованої в період Чехословацької республіки (1919-1939 рр.). Останніми часом будівля використовувалась як гуртожиток для дівчат-учениць коледжу, в перспективі планується повернення в неї сільської амбулаторії.
Навпроти колишньої лікарні у витягнутій вздовж дороги будівлі знаходиться дитячий садок та ряд інших установ. В якості дитячого садочку будівля була зведена за часів Чехословацької республіки.
До пам’яток промислової архітектури можна віднести будівлю млина, збудованого в чехословацьку добу, з такими принадами, як оригінальної форми вікна, цегляна декоративна кладка, кований балкончик. Вже багато років як один з місцевих підприємців планує відкрити в приміщенні млина музей, та наразі до цього не дійшло.
.
Млин-музей був би дуже доречним, адже лежить він неподалік полотна Боржавської вузькоколійки, і міг би стати важливим елементом для екскурсійних подорожей - за умови, що нещасна «мала залізниця» доживе до кращих часів. (Див. також В депо Боржавської вузькоколійки зносять «непотрібні» споруди http://beregovo.today/NewsOpen/id_news_60799 )
Та й саме село, безперечно, ще недостатньо використовує свій туристичний потенціал. Окрім знаних виноробів, яких тут чимало, гостей з інших регіонів нашої країни мала б вабити й старовинна угорська архітектура, адже саме в Великих Берегах збереглась, напевно, найбільша на Берегівщині кількість стародавніх (кінця ХІХ - першої половини ХХ ст.) будинків в угорському стилі, які навіть приїздили досліджувати угорські науковці.
При в’їзді до села зі сторони Берегова знаходиться нині недіюче, але доглянуте та відгороджене парканом єврейське кладовище.
На християнському кладовищі встановлено меморіальний пам’ятник на честь загиблих під час сталінської депортації.
Місцева загальноосвітня школа відома своїм Музеєм ткацтва, а також спеціалізацією при навчанні школярів. Учениці цієї школи опановують мистецтво ткання, яким здавна славляться Великі Береги - невипадково цей матеріал почався із інформації про відповідний фестиваль.
Учні старших класів в цій школі займаються тренуванням у такому виді спорту, як велосипедна еквілібристика, і в цьому школа є унікальною не лише в Україні, а й за її межами. Час від часу свої уміння майстри демонструють на різних заходах у Берегові.
Окрім історико-архітектурних принад та смачного вина, Великі Береги багаті своїм озером Берегі-То, що розташовано на виїзді з населеного пункту. На озері є інфраструктура для відпочинку та риболовства, тут проводиться щорічний фестиваль рибалок та рибацької юшки.
За матеріялами довідника
«Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини»
Великі Береги - село (населення близько 2700 чол.), розташоване в восьми кілометрах від Берегова неподалік річки Боржава. Перше поселення на його території виникло наприкінці ХІІ століття, в той час у цій місцевості знаходилося заболочене озеро Чорний Мочар (осушено в ХІХ-ХХ ст.), на березі якого піднімалися невеликі пагорби. Цей горбистий берег на межі з болотистою місцевістю був обраний для будівництва потужного укріплення, перша письмова згадка про який як населений пункт Берегвар («vár» - з угорської «замок / фортеця») датується 1214 роком. В 1241 році війська хана Батия руйнують замок Боршова в селі Вари, в 12 км від Великих Берегів, де знаходився перший центр комітату Боршоа (див. Вари - колишнє королівське місто на місцині, де Боржава впадає в Тису). Відтак, центром нового комітату, перейменованого в комітат Берег, на три десятиліття стали нинішні Великі Береги, з фортецею з земляних валів та дерев’яних укріплень. В 1271 році центр Бережського комітату переноситься в місто Лампертсас (сучасне Берегово). Протягом XIV століття укріплення руйнуються з невідомих нині причин, саме ж поселення навколо фортеці збільшується, і в письмових документах згадується як «mezőváros» Берег (букв. «польове місто», адміністративна одиниця Угорщини, латинською - oppidum, укр. аналог - містечко). В 1566 році турецьке військо повністю знищило містечко, а у 1590-му воно знову страждає від розори війська князя Трансільванії кардинала Ондраша Баторі. В 1633-му Береги переходять в підпорядкування трансільванського князівського роду Ракоці, а після поразки угорського повстання проти Габсбургів стає спочатку королівською власністю, а з 1726-го частиною володінь графа Шонборна. На сьогоднішній день місцезнаходження замку, який дав поштовх для виникнення та розвитку Великих Берегів, невідомо. Рештки укріплень знаходяться під шарами землі, їхній пошук практично не ведеться (хоча серед істориків та археологів є й нині такі, що мріють їх віднайти).
Нині найдавнішою спорудою села є реформатська церква. В якості католицького храму вона була побудована в 1335 році, перебудована в 1405 та 1554 роках (вдруге вже в якості реформатської). Під час нападу польського війська в 1657 році храм був зруйнований, відбудований через три роки. В наступні два століття був чотири рази реконструйованим, але попри численні видозміни, в обліку церкви й понині збереглися готичні мотиви. В якості «готичного храму» церква включена в перелік Пам'яток архітектури місцевого значення.
Громади греко-католицької та Української православної церков користуються новозбудованими церквами.
Цікавою в архітектурному плані є будівля, в якій з 1993 року розмістився угорськомовний гуманітарно-природничий ліцей, що фінансується реформаторською церквою. В деяких джерелах зустрічається інформація, що це палац родини Берегі, збудований в 1905 році. Однак це помилка - за іншими даними, гарна споруда, справді схожа на палац, з моменту свого заснування була навчальним закладом. В радянський час внутрішня частина будівлі була переобладнана в „Ідеологічний центр колгоспу ім. Леніна” (сільський клуб). В наш час до будівлі прибудовані приміщення гуртожитку для учнів ліцею та інші його об’єкти, які добре вписались в архітектурний ансамбль, не зіпсувавши вигляду палацу, який нещодавно гарно відремонтували.
Поруч із коледжем знаходиться будівля амбулаторії, збудованої в період Чехословацької республіки (1919-1939 рр.). Останніми часом будівля використовувалась як гуртожиток для дівчат-учениць коледжу, в перспективі планується повернення в неї сільської амбулаторії.
Навпроти колишньої лікарні у витягнутій вздовж дороги будівлі знаходиться дитячий садок та ряд інших установ. В якості дитячого садочку будівля була зведена за часів Чехословацької республіки.
До пам’яток промислової архітектури можна віднести будівлю млина, збудованого в чехословацьку добу, з такими принадами, як оригінальної форми вікна, цегляна декоративна кладка, кований балкончик. Вже багато років як один з місцевих підприємців планує відкрити в приміщенні млина музей, та наразі до цього не дійшло.
.
Млин-музей був би дуже доречним, адже лежить він неподалік полотна Боржавської вузькоколійки, і міг би стати важливим елементом для екскурсійних подорожей - за умови, що нещасна «мала залізниця» доживе до кращих часів. (Див. також В депо Боржавської вузькоколійки зносять «непотрібні» споруди http://beregovo.today/NewsOpen/id_news_60799 )
Та й саме село, безперечно, ще недостатньо використовує свій туристичний потенціал. Окрім знаних виноробів, яких тут чимало, гостей з інших регіонів нашої країни мала б вабити й старовинна угорська архітектура, адже саме в Великих Берегах збереглась, напевно, найбільша на Берегівщині кількість стародавніх (кінця ХІХ - першої половини ХХ ст.) будинків в угорському стилі, які навіть приїздили досліджувати угорські науковці.
При в’їзді до села зі сторони Берегова знаходиться нині недіюче, але доглянуте та відгороджене парканом єврейське кладовище.
На християнському кладовищі встановлено меморіальний пам’ятник на честь загиблих під час сталінської депортації.
Місцева загальноосвітня школа відома своїм Музеєм ткацтва, а також спеціалізацією при навчанні школярів. Учениці цієї школи опановують мистецтво ткання, яким здавна славляться Великі Береги - невипадково цей матеріал почався із інформації про відповідний фестиваль.
Учні старших класів в цій школі займаються тренуванням у такому виді спорту, як велосипедна еквілібристика, і в цьому школа є унікальною не лише в Україні, а й за її межами. Час від часу свої уміння майстри демонструють на різних заходах у Берегові.
Click to viewОкрім історико-архітектурних принад та смачного вина, Великі Береги багаті своїм озером Берегі-То, що розташовано на виїзді з населеного пункту. На озері є інфраструктура для відпочинку та риболовства, тут проводиться щорічний фестиваль рибалок та рибацької юшки.
За матеріялами довідника
«Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини»