Берегівський поштамт: понад сто років на своєму місці
Історія поштового зв’язку у Берегові почалася в ХІХ столітті, в 1822 році, коли барон Жигмонд Перені отримав дозвіл угорської влади на відкриття поштамту в Ардові (Чопівка), де знаходився його родинний маєток, що зберігся й понині. В 1836 році на численні прохання представників комітату поштамт було перенесено безпосередньо до Берегова. Через цей факт в декотрих джерелах вік нинішнього поштамту також ведуть від 1836 року, але це помилка. Тому що інші джерела стверджують, що нинішня будівля була зведена на самому початку ХХ-го століття за проектом тодішнього головного архітектора міста Шамуеля Мейгеша.
Зі старих світлин видно, яким був наш поштамт в його перші роки. Згодом він неодноразово зазнавав добудов.
З тих пір і по сьогодні будівля поштамту служить справі зв’язку. Нині в головному залі Центрального відділення поштового зв’язку відбувається ремонт, тому тимчасово зі звичного місця прибрали відомі всім берегівчанам старовинні ваги. Керівництво закладу запевняє, що після ремонту цей символ нашого поштамту повернеться. В моєму фотоархіві знайшлося зображення цих вагів, виготовлених британською фірмою Berkel, вочевидь, для її угорського представництва. Вік цих вагів встановити важко, їм точно більше, ніж півстоліття, а можливо, вони й старші.
Берегівчанам пам’ятне й зображення на стінці головного залу, у вигляді блоку марок, кожна з яких ілюструє етап розвитку поштової справи. Нині, вочевидь, у зв’язку із непростою ситуацією в країні, керівництво закладу не дозволило фотографувати всередині будівлі, але в моєму архіві знайшлися й світлини цього цікавого малюнку, який, сподіваюсь, буде прикрашати поштамт ще багато років.
Якщо придивитись на дах будівлі (котрий кілька років було наново перекрито, що пішло на користь безпеці будівлі, але старовинний вигляд покрівлі був втрачений), то на ньому видно великий пристрій для звукового оповіщення населення - «сирену». Нині це важливий елемент системи громадянської оборони.
Уважний погляд не омине й каналізаційного люку, який лежить при вході до поштамту. Цей люк старовинний, він виготовлений як мінімум перед другою світовою війною. Люки такого формату зустрічаються в містах Угорщини, в Берегові ж він єдиний. На жаль, кілька років тому він луснув і був заварений.
Якщо говорити про міський поштамт, то варто згадати й про площу Ференца Ракоці ІІ, на якій він розмістився. За часів Австро-Угорщини площа звалася Ярмарковою, і тривалий час, аж до початку ХХ-століття, мала не надто привабливий вигляд.
Під час перебування у складі Чехословаччини отримала назву Республіканська, а в радянський час, в 1945 році, отримала ім’я маршала Клима Ворошилова. Тоді ж у скверику, де нині стоїть скульптура Діви Марії, встановили пам’ятник Йосипу Сталіну, котрий демонтували у 1961 році. В пізнішій час на місці Сталіна стояв металевий агітаційний «бігборд» (хоча слова такого тоді, звісно, не вживали), а площу перейменували на «40 років Жовтня».
В 2006 році занедбаний сквер був приведений в порядок, в ньому зусиллями греко-католицької громади міста була встановлена скульптура Діви Марії. На початку 90-х площа отримала ім’я Ференца Ракоці ІІ на честь революційних подій 1703-1711 року, до яких Берегово мало пряме відношення. 22 травня 1703 року з цієї площі соратник Ракоці Томаш Ессе закликав містян приєднуватись до угорського антигабсбурзького повстання. В 1992 році на честь цієї події на фасаді поштамту урочисто відкрили меморіальну дошку, того ж року поруч відкрили ще одну - на честь угорського поета, автора національного гімну Ференца Кьолчеї.
Зі старих світлин видно, яким був наш поштамт в його перші роки. Згодом він неодноразово зазнавав добудов.
З тих пір і по сьогодні будівля поштамту служить справі зв’язку. Нині в головному залі Центрального відділення поштового зв’язку відбувається ремонт, тому тимчасово зі звичного місця прибрали відомі всім берегівчанам старовинні ваги. Керівництво закладу запевняє, що після ремонту цей символ нашого поштамту повернеться. В моєму фотоархіві знайшлося зображення цих вагів, виготовлених британською фірмою Berkel, вочевидь, для її угорського представництва. Вік цих вагів встановити важко, їм точно більше, ніж півстоліття, а можливо, вони й старші.
Берегівчанам пам’ятне й зображення на стінці головного залу, у вигляді блоку марок, кожна з яких ілюструє етап розвитку поштової справи. Нині, вочевидь, у зв’язку із непростою ситуацією в країні, керівництво закладу не дозволило фотографувати всередині будівлі, але в моєму архіві знайшлися й світлини цього цікавого малюнку, який, сподіваюсь, буде прикрашати поштамт ще багато років.
Якщо придивитись на дах будівлі (котрий кілька років було наново перекрито, що пішло на користь безпеці будівлі, але старовинний вигляд покрівлі був втрачений), то на ньому видно великий пристрій для звукового оповіщення населення - «сирену». Нині це важливий елемент системи громадянської оборони.
Уважний погляд не омине й каналізаційного люку, який лежить при вході до поштамту. Цей люк старовинний, він виготовлений як мінімум перед другою світовою війною. Люки такого формату зустрічаються в містах Угорщини, в Берегові ж він єдиний. На жаль, кілька років тому він луснув і був заварений.
Якщо говорити про міський поштамт, то варто згадати й про площу Ференца Ракоці ІІ, на якій він розмістився. За часів Австро-Угорщини площа звалася Ярмарковою, і тривалий час, аж до початку ХХ-століття, мала не надто привабливий вигляд.
Під час перебування у складі Чехословаччини отримала назву Республіканська, а в радянський час, в 1945 році, отримала ім’я маршала Клима Ворошилова. Тоді ж у скверику, де нині стоїть скульптура Діви Марії, встановили пам’ятник Йосипу Сталіну, котрий демонтували у 1961 році. В пізнішій час на місці Сталіна стояв металевий агітаційний «бігборд» (хоча слова такого тоді, звісно, не вживали), а площу перейменували на «40 років Жовтня».
В 2006 році занедбаний сквер був приведений в порядок, в ньому зусиллями греко-католицької громади міста була встановлена скульптура Діви Марії. На початку 90-х площа отримала ім’я Ференца Ракоці ІІ на честь революційних подій 1703-1711 року, до яких Берегово мало пряме відношення. 22 травня 1703 року з цієї площі соратник Ракоці Томаш Ессе закликав містян приєднуватись до угорського антигабсбурзького повстання. В 1992 році на честь цієї події на фасаді поштамту урочисто відкрили меморіальну дошку, того ж року поруч відкрили ще одну - на честь угорського поета, автора національного гімну Ференца Кьолчеї.