Бронька
Питаємо у місцевої дітвори: - Де замок? А нам тичуть пальчиком в небеса: - Тааааааам на горі. І хитро посміхаються. Це потім ми зрозуміли, що означають ці єхиидні посмішки...
... ну а поки що вперед, до мети
Майже до кожної фортеці важко добиратись, але до цієї здається найважче.
По-перше, дуже крутий схил. Ну дуже крутий. По-друге, немає протоптаної доріжки, як здебільшого до інших замків.
Тут тупо дерешся вверх по вертикальному схилу, ну майже вертикальному.
По дорозі, якщо цей жах можна назвати дорогою, зустрічаються здоровенні каменюки, і ти думаєш; ну ось вона, фортеця. А ні, не вона...
... і ти дальше відправляєшся в путь...
... згадуючи лукаві дитячі посмішки.
Ну, а коли весь в милі, добираєшся до цілі, то бачиш ось це, тобто майже нічого не бачиш.
А от трошки дальше знаходиться невеличке рибне господарство. Тут Вам дадуть вудочку і Ви самі будете ловити рибу, між іншим форель. Якщо побажаєте, її Вам і почистять, і приготують. Ну звичайно не безкоштовно
