...талонна система існувала не тільки в «перестроєчному» СССР. Вперше масово вона запроваджувалася в Російській Імперії та ряді країн під час Першої Світової війни (1914-1918), включно з США. Ще більшого поширення талонної (або карткової) системи набуло під час Другої Світової війни, де її запровадили не тільки в Радянському Союзі та Німеччині, але й Японії, і цілій низці європейських країн. Одною з таких країн була й Угорщина, до складу якої в 1938/1939-1944 роках входило й Закарпаття.
На одному з інтернет-аукціонів сьогодні можна придбати цілу колекцію талонів на цукор, що видавалися в Угорщині періоду Другої світової війни.
Берегівчанин Дюла Костьо, історик, який фахово займається темою Угорщини в 2 Світовій війні, точніше, Закарпаттям в цьому контексті, коротко прокоментував нашому виданню ці талони:
«Всі країни Європи тоді мали такі талони. Коли Угорщина готувалася до участі у війні, то перебудувала власну економіку. Було введено державне соціальне забезпечення. Зокрема, в 1940 році було створено Міністерство громадського забезпечення. Міністерством визначалися норми споживання цукру, м’яса, жиру на одну людину на місяць. Поетапно були введені талони на більшість продуктів та товарів - цукор, борошно, м'ясо, сало, взуття, керосин тощо. Зокрема, в 1940 році з’явилися талони на цукор, в 1941 - на хліб, в 1943 - на м'ясо. Норми змінювалися, так, в 1940-му на людину по талонах припадало 7 кг борошна та 200 грамів жиру, в 1941-му вже 6 кг та 100 грамів відповідно, натомість в 1942-1944 норма жиру зросла до 600 грамів. Ці ж норми розповсюджувалися й на Закарпаття, але в 1943 норма жиру тут була вдвічі меншою, 300 грамів на місяць. Щодо цукру, то його норма на одну людину складала 260 грамів на місяць. Ресторани отримували по 10-15 кг на місяць. Цукор постачався на Закарпаття з угорського міста Серенч, безперебійно. Останній поїзд з цукром прибув із Серенча на Закарпаття 12 жовтня 1944 року».
Більше - тут:
Якими були талони на цукор на Закарпатті 1940-х років (ФОТО)