У берегівського «Горбатого моста» є маловідомий менший брат
Про стародавній міст, про який мало кому відомо навіть серед місцевих, повідомив берегівчанин Василь Ковач, знаючи мою давню зацікавленість архітектурою Закарпаття. Показав місцезнаходження на картах, і розповів, як добратися до об’єкта. Днями, скориставшись хорошою погоду, я вирушив і у вказаному місці справді знайшов цей міст.
Аби до нього добратися, треба виїхати з Берегова в напрямку Астею, і на Дідівському повороті звернути в напрямку до однойменного села (див. також Дийда - нащадок давнього поселення «Озерного замку».) Проїхавши електропідстанцію, звернути вліво на польову дорогу і їхати нею вздовж старої закинутої ферми.
Тоді ще добрячих півтора кілометри по автомобільній колії , доволі хвилястій, зарослій чагарниками - і виїжджаєш у молодий гай, в якому, поруч з доволі глибоким яром, і знаходиться міст.
Він виглядає як молодший брат славетного берегівського «горбатого мосту» - така ж міцна кам’яна кладка, але тільки в один проліт, і значно меншого розміру. Тому правильніше казати про меншого брата, бо достеменно невідомий вік цього мосту.
Те, що йому понад 100 років - це точно. На відсканованих австро-угорських картах 19-століття він чітко позначений як «Király hid», тобто Королівський міст. Проходить він через потік Міц (Мітц), котрому згодом штучно змінили русло (тепер він протікає, приміром, через село Попово (див. Попово невелике й Попово Мале) . На мапі видно дорогу, яка веде вздовж села Бучу (нинішній район Берегова) через «Szegitet Kortsma» (вочевидь, помилково, логічніше - Szeglet Kortsma, щось типу «Корчма на розі») до села Дороц (нині Берегдороц, Угорщина). Залишки кам’яного узбіччя дороги добре видно при під’їзді до мосту.
На жаль, роки та експлуатація в минулому погано позначились на зовнішності моста. Хоча загрозливих руйнувань поки не видно, бетонний захист (можливо, його накладали за часів чехословацького періоду, тобто в 1920-1930-хх роках) сильно пошкодився. Яким чином використати цей безумовно цікавий архітектурний об’єкт, наразі можна тільки обговорювати, адже практичної функції він не виконує, натомість його історична цінність є вельми високою.
Аби до нього добратися, треба виїхати з Берегова в напрямку Астею, і на Дідівському повороті звернути в напрямку до однойменного села (див. також Дийда - нащадок давнього поселення «Озерного замку».) Проїхавши електропідстанцію, звернути вліво на польову дорогу і їхати нею вздовж старої закинутої ферми.
Тоді ще добрячих півтора кілометри по автомобільній колії , доволі хвилястій, зарослій чагарниками - і виїжджаєш у молодий гай, в якому, поруч з доволі глибоким яром, і знаходиться міст.
Він виглядає як молодший брат славетного берегівського «горбатого мосту» - така ж міцна кам’яна кладка, але тільки в один проліт, і значно меншого розміру. Тому правильніше казати про меншого брата, бо достеменно невідомий вік цього мосту.
Те, що йому понад 100 років - це точно. На відсканованих австро-угорських картах 19-століття він чітко позначений як «Király hid», тобто Королівський міст. Проходить він через потік Міц (Мітц), котрому згодом штучно змінили русло (тепер він протікає, приміром, через село Попово (див. Попово невелике й Попово Мале) . На мапі видно дорогу, яка веде вздовж села Бучу (нинішній район Берегова) через «Szegitet Kortsma» (вочевидь, помилково, логічніше - Szeglet Kortsma, щось типу «Корчма на розі») до села Дороц (нині Берегдороц, Угорщина). Залишки кам’яного узбіччя дороги добре видно при під’їзді до мосту.
На жаль, роки та експлуатація в минулому погано позначились на зовнішності моста. Хоча загрозливих руйнувань поки не видно, бетонний захист (можливо, його накладали за часів чехословацького періоду, тобто в 1920-1930-хх роках) сильно пошкодився. Яким чином використати цей безумовно цікавий архітектурний об’єкт, наразі можна тільки обговорювати, адже практичної функції він не виконує, натомість його історична цінність є вельми високою.