VICE VERSA
ДО УВАГИ ШАНОВНИХ ЧИТАЧІВ - 8-Й ВИПУСК НАШОГО ВІРТУАЛЬНОГО ЧАСОПИСУ. СПОДІВАЄМОСЬ, ЩО НА ЙОГО СТОРІНКАХ ВИ ЗНАЙДЕТЕ ДЛЯ СЕБЕ ЦІКАВІ ЗРАЗКИ ПРОЗИ, ПОЕЗІЇ, КРИТИЧНО-ІНФОРМАЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА ВІЗУАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА, ВІДКРИЄТЕ НОВІ ІМЕНА... Й ЗАЛИШИТЕСЬ З НАМИ НАДАЛІ. ДЯКУЄМО ЗА ВІДВІДИНИ НАШОГО ПОРТАЛУ ZAHID-SHID.NET!
Насамперед ми хочемо поділитися з Вами гарними новинами.
Перша новина: ми раді вітати у нашому гроні нових співредакторів (знаних нашим читачам в якості авторів) - Анну Хромову, поетесу, перекладача й авторку обкладинки цього випуску та Андрія Зланіча, поета і письменника.
Друга: запрацював сайт журналу "Киїська Русь" - www.kyivskarus.com
Тож долучайтесь до числа його активних читачів та дописувачів!
Ув "Історичному порталі" читайте прозу Марини Павленко, Лариси Омельченко, Анастасії Кохан, Уляни Явної, поезію Романа Кухарука, культурологічну розвідку Євгенії Більченко та рефлексії Валерія Верховського на актуальні теми:
...«Сучукрліт» виник у дев’яностих (не плутаймо його з сучасною українською літературою). Переважно його заснували "австріяки", тож вторинність написана йому на генетичному коді. Детективи, що насилу розходяться двотисячними накладами, фантастика без мрії, цинічна поезія… Вони нас переконують, що інших письменників нема й не буде. Майже переконали… самих себе .
Ті, хто краще вмів просити, вже пригрілися на своїх місцях, свою останню барикаду вони відчайдушно захищають, а до читача їм байдуже, вони переконують, що читачів на всю велику Україну від трьох до п’яти тисяч - і край. Я називаю їх ВКПБ (всеукраїнська кругова порука бездарних), бо сучукрліт - назва, що дійсності не відповідає та на користь лише ВКПБістам. Їхня мрія - слухняний «маленький українець», конформіст у вишиванці, якого держава має виховати їм на втіху уроками рідної літератури та українознавства...
...Човен чалить. Коропи
Прихиріли від журби.
Світла чиста молода
Тихо хлипає вода.
Човен плаче, бо весло
Аж за берег занесло.
Очевидно, то не ми -
Слово вирвалось. З тюрми.
Р. Кухарук
...Після цього згадають кожна свої рідні місця, звідки їх повисмикувано, аби притулити - без коріння - на оцій чужій-чужинецькій землі.
Згадуватимуть і втиратимуть сльози.
Потім вип’ють за ‛інтернаціонал‛.
А що вже війна за їхніми спинами - навіть не помітять...
М. Павленко
У розділі "Силуети" до Вашої уваги: фоторепортаж з виставки картин Всеволода Шарка та Аліни й Каріни Гаєвих, а також роботи Світлани Балух, Сергія Студінського, Наталі Данченко, Єлизавети Сироїд, Юлії Косівчук, Дарії Малиновської, Олі Музиченко, Оксани Усенко й Раїси Чорної.
...а пес мав десь твої філософеми
наївний як записка шестикласниці
плентався за тобою не хотів відчепитися
може моя душа в того пса вселилась
бо тепер не знаю де її знайти...
І. Дементьєва
"Під штандарами" Ви знайдете прозу й поезію від Сергія Татчина, Олени Пашук, Владислава Івченка, Андрія Зланіча, Ірини Дементьєвої, Олексія Чупи, Петра Гниди, Ірисі Ликович та Андрія Любки.
...Стоїть самотня маленька дівчинка біля малесенької річки, ні, біля малесенького канальчика, і плаче. Тато казав, що якщо хочеш купатися, потрібно попросити маму, аби нагріла воду в кастрюльці, а потім вилити її в канал. Бо ж осінь і холодно.
А дітям інколи так хочеться купатися! Навіть якщо холодно. Навіть якщо осінь. Бо дітям байдуже, що холодно. А ще більше їм байдуже від осені. Бо діти вміють мріяти. Діти живуть мріями...
І. Ликович
...Лице зими у віспинах відлиги.
Останні дні - як м’яті сторінки.
Нотую сни, гортаю тлусті книги,
веду щоденник „Небо і Жінки‛.
Хоча, жінки і небо - різні речі,
я їх в собі поєдную для втечі:
не від жінок у небо й навпаки,
а від самого себе і до себе,
бо де жінки, то там - напроти - небо,
а в небі все - на відстані руки.
С. Татчин
...Після телебачення я поїхав у Конотоп, там пішов до Єфремова, крупного місцевого бізнесмена, власника футбольної команди. Його офіс розташовувався в розкішній новобудові в центрі, двері охороняли декілька громил кримінального вигляду. Але я знав, як на таких потрібно дивитися. Як на лайно, як на шісток. І у них не виникло питань, вони шанобливо розступилися. Секретарка кинулася, було, сказати, що шеф зайнятий, але я пройшов далі й опинився у великому, багато уставленому всякою всячиною кабінеті. Вдалині, за величезним столом, сидів чоловік років сорока, доглянутий, угодований, чимось схожий на протестантського проповідника, з тих, хто виступає по телевізору. Я пройшов, сів напроти господаря і простягнув йому декілька аркушів...
В. Івченко
...На Вімблдоні третій день дощі,
й напівпорожню пляшку буцнув Червень,
і пиво капає, мов залишки душі,
і скло смарагдове, мов трупна зелень.
На Вімблдоні третій день дощі,
і, остаточно відокремившись від тари,
злетіло пиво, але злі бомжі
здадуть пляшки, й триватиме сансара.
А. Зланіч
У "Пентаклі" виекспоновано твори Олександра Дерманського, Анни Хромової, Юрія Гаврилюка, Дани Рудик, Тетяни Мельник, Ольги Павленко, Юлії-Ванди Мусаковської, Олександра Пащенка, Ірини Заверухи, Вікторії Йіхової, Зої Жук та Маріанни Маліної.
За свій танець у нагороду
ти хотіла просити в Антипи
велике дзеркало,
нубійську невільницю
і золотом виткані шати.
Та шепотіла,
благала,
хмеліла,
навісніла мати :
- Голову...
Голову того
вуличного крикуна
проси, доню...
Д. Рудик
Вона - в Трускавці. Пробирається поміж гострими вершинами якихось шпичастих гір. То піднімається, то спускається вниз, і сама дивуючись, як можна між тими шпилями протиснутись, настільки вони густо натикані.
Урешті й вулиця. Плавом пливе народ. Людське юрмовисько аж кишить навколо - ніде голці впасти. Знойомих же - хоч би душа!..
I раптом Григорій (виявляється, він був тут, поруч) одвертається від неї і йде геть. Ніякий натовп йому не заважає. Люди мовби щезають з його дороги, а він упевнено простує за... високою гарною білою жінкою!..
О. Павленко
Всі переплутались світи,
Всі перехрещено дороги.
А я піду по тій, де ти,
І кину небо тобі в ноги.
О. Дерманський
Позавчора я сиділа на набережній і дивилась, як заходить сонце. Позавчора небо було чисте і тепле, і сонце просто впало у воду, наче монета у фонтан. Це усі помітили. Кожен із щоденних спостерігачів заходу сонця на набережній: четверо пенсіонерів, молода жінка з візочком, я і безхвостий сірий кіт. Ми всі це помітили...
А. Хромова
...Хто він із ким він зночі
Хто він із ким він зранку
Хто його квіткою пристрасті
Гратися буде вправно
Хто ж його Квіткою буде
Ляже слухняно у ложе?!
тіло прозоро-біле
губи сп‘яніло-стиглі
і бездоганність ліній
лона безплідно-хтивого
майже не мають імені...
Т. Мельник
У розділі "Акт" Ви знайдете фоторепортаж Дани Рудик з варшавської зустрічі з Євгенією Кононенко, розповідь Зої Жук про незвичну постать Наталени Королевої, статтю Оксани Лущевської про місце імажинізму в американській поезії, інтерв'ю Наталії Пасічник з Сергієм Пантюком і рецензії від Тетяни Дігай та Лариси Омельченко.
Історія життя Наталени Королевої захоплива, ніби пригодницький роман із її доробку. Аж не віриться, що це доля реальної людини, а не вигадка письменницької уяви.
Народилася Кармен-Альфонса-Фернанда-Естрелья-Наталена в Північній Іспанії. Її тато, польський граф Адріан-Юрій Дунін-Борковський, мешкав у Франції та займався археологією - лиха доля змусила його покинути рідну землю, адже після загибелі його батька підчас польського повстання 1963 року майно родини було конфісковане… Підчас своїх мандрів Європою молодий чоловік познайомився з Марією-Кларою де Кастро Лачерда Медіні-Селі, спадкоємицею старовинного іспанського роду, корені якого сягають ХІІ століття. Але молодята не встигли зазнати родинного щастя. - мати дівчинки померла при пологах. Довгі роки граф не хотів бачити доньку - йому боліла смерть дружини...
Зоя Жук
У "Перекладах" тлумач Ірина Карівець познайомить Вас зі зразками англомовної екфрастичної поезії, а Гєник Бєляков - зі своїми перекладами віршів Чарльза Буковскі. Також Ви тут прочитаєте вірші Хільде Домін у перекладі Тетяни Мельник і поезії Емі Ловелл у тлумаченні Оксани Лущевської. А ще ви матимете змогу познайомитись з "творчою кухнею" перекладача і поета - підглянути робочі моменти тлумачення рубаїв (рубоїв) Омара Хайяма Олександром Дяченком та Миколою Цибенком:
Не відомі нам таїнства Божих думок,
Не засвоїти мудрості нам на дрібок,
А коли в судний день тінь завіси впаде,
Нас не буде - до вічності зробимо крок.
У "Просторовому" до Вашої уваги представлено твори Світлани Балух, Тараса В'єнца, Марини Павленко, Анни Рибалки, Наталки Доляк, Оксани Лущевської, Оксани Радушинської, Юлії-Ванди Мусаковської, Наталії Пасічник, а також непересічні вірші Галини Мирослави:
Твого тепла падучий п’янко квіт,
Розводить вуст солоні небозводи.
І вигнута півмісяцем у ритм,
Ти - первісна.
І витончена в подих
Тонким звиванням талії, плечей,
колоссям пальців,
Грацією, блиском.
У танці часу ти - земна колиска
Й опора вічності розхитаних очей.
...За кілька тижнів на подвір'ї з'явилася череда зубастих бульдозерів і десяток спецівок з прокуреними голосами. Добряче порипавши наш старий будинок, товариство всілося за домашні канапки з ковбасою, а по обіді, підбадьорена міцним самогоном горлала ‛Розпрягайте хлопці...‛ і ‛Чий-то кінь...‛, демонструючи неабиякі здібності в найкращих національних традиціях. Наступного дня пішов дощ, і вони гуртом місили багнюку, не звертаючи за лайкою уваги на те, як плакали де-не-де вцілілі вікна. Дітлахи качалися в багнюці, гатили камінням у горобців і вищали від задоволення. Всім було весело. Будинок відповідно радів, що його не чіпали. А мені чомусь, мов від серця відлягло, коли я побачила, що нашу «фортецю» залишили у спокої. Кожен удар, який завдавали будинкові, начебто відбивався на мені, залишаючи невидимі синці і подряпини...
Ю.-В. Мусаковська
У розділі "Intermezzo" Ви знайдете творчий доробок Ждани Дідич, Наталки Доляк, Зоряни Биндас, Насті Богуславської, Ігоря Ботнарука, Лариси Омельченко, Сергія Кузькова (Северина), Марії Павлюх та Анни Пінчук.
...- Ти хочеш сісти? - питає кадебешник в мене, коли ми опиняємось в ізольованій кімнатці.
- Дякую, постою, - відповідаю зухвало.
- От блядь. Через таких, як ти, мої діти по світу з торбою підуть.
- Я вимагаю... - починаю, але змінюю тональність, - Я знаходжусь на території Австралії. - заявляю надто впевнено.
- В сраці ти знаходишся. Територія Австралії за східцями, а тут - наша...
Н. Доляк
У "Пігмаліон Studio" шукайте твори Марії Титаренко, Тимура Литовченка, Оксани Лущевської, Галини Карєвої, Ольги Горобець, Уляни Явної, Богдана Коломійчука, Юлії Смаль, Галини Мирослави та Надії Гусєвої.
...трави смарагдоспокій і руки
у пригорщах три сонця - може й більше
і в жилах вже не кров тече а вірші
загуслої немов кисіль ріки
ми випиваємо тіла наші до дна
і ані рух! ані тремка кульбаба літа
сивіє старість аж на тім крайсерці світу
а ми стострунимось від молодовина!..
М. Титаренко
Нагромаджено юних спогадів
у ранніх фресках Дієго Рівери:
жовто-білі величні лілії,
ледь помітні прозорі пера,
тихі води,
трави лимонові,
і цупкі - цукрові тростини -
в юних спогадах
чолов’яги,
вельми дужого,
з серцем дитини...
О. Лущевська
...Замiсть тривiальної ляльки на радiаторi чорного ‛БМВ‛ красується розiпнутий Iсус Христос, оповитий рожевими та блакитними стрiчками. Таке дешеве глиняне розп’яття я колись бачив у вiтринi нашого подiльського унiвермагу, коли ще з нього не зробили зачуханий майже-iталiйський меркатор. Тереновий вiнець на чолi Господа та традицiйна пов’язка на стегнах були пофарбованi золотим, а статуетка лежала, тому здавалося, що це не Iсус страждає на хрестi за грiхи людства, а красень Шварцнегер солодко потягується, загоряючи на середземноморському пляжi...
Т. Литовченко
СЛІДКУЙТЕ ЗА АНОНСАМИ НОВИХ ВИПУСКІВ ЖУРНАЛУ "КИЇВСЬКА РУСЬ" ТА ДОЛУЧАЙТЕСЬ ДО ЙОГО АВТОРІВ, ЧИТАЧІВ І ПЕРЕДПЛАТНИКІВ!
Літературний журнал «Київська Русь» видається вже третій рік. Ми публікуємо сучасну українську прозу, поезію, драматургію, есеїстику, переклади з різних літератур, інтерв’ю з яскравими постатями сучасної культури, а також рецензії та відгуки на найцікавіші книжкові новинки. Кожне число «Київської Русі» має власну назву й укладається за принципом збірника - тексти об’єднує спільна тема. Ми знайомимо читача з новими творами визнаних майстрів сучасного письменства, але зорієнтовані насамперед на співпрацю з молодими авторами, тож - готові до відкриттів.
Журнал «Київська Русь» має книжковий формат, 264 сторінки й виходить 11 разів на рік. Поширюється через мережу українських книгарень та поштою (передплатний індекс 94978).
Засновник та видавець - ТОВ "Видавничий дім ‛Факт‛"
Головний редактор Дмитро Стус
З питань співпраці просимо звертатися:
а/с 76, Київ-80, 04080 (з позначкою «Для журналу ‛Київська Русь‛»)
kru@fact.kiev.ua
dvs_66@bigmir.net
Телефонуйте:
(044)4383105, (044)2871882, (050)9614058
З питань придбання журналу та дистрибуції просимо звертатися до відділу збуту видавництва «Факт»:
sbyt@fact.kiev.ua
(044)4636887
www.kyivskarus.com