(no subject)

May 27, 2013 14:22

Там за окном снова ливни, и пахнет жасмином, а у меня тут урчащие лапы и земляничное варенье.
Я усиленно рисую, ведь уже так хочется выпустить этот сборник на свободу.
tm_rajdo решила показать миру еще одну картинку, поэтому и я ее скрывать не буду :)



Сильні люди не плачуть. Сильні люди ніколи не плачуть.
Сильним людям ніколи не зле і ніколи не прикро.
Сильні люди долоню стискають в кулак,
чи закушують губи тоді, коли хочеться крикнути.

Це вже як необхідність - себе у собі заховати,
одягнути сім посмішок майже одразу або
почепити табличку із написом "Жодної вартості"
на усе, що боліло - по черзі - аби зажило.

Сильні люди (так дивно) ніколи не вдарять у відповідь.
Це в них, певно, шкідлива звичка чи щось подібне.
Сильні люди приходять,коли потрібно,
і (так дивно) завжди залишаються вільними.

А коли їм погано, тоді, коли справді погано,
вони дихають глибше - так, щоб ніхто не побачив.
Сильні люди не плачуть.
Сильні люди ніколи не плачуть.
Тільки місяць рогами небо проколює нащось...

вдохновение, я, рисую, уют, мечты, будущее, весна, волшебство, город

Previous post Next post
Up