Там за окном снова ливни, и пахнет жасмином, а у меня тут урчащие лапы и земляничное варенье.
Я усиленно рисую, ведь уже так хочется выпустить этот сборник на свободу.
tm_rajdo решила показать миру еще одну картинку, поэтому и я ее скрывать не буду :)
Сильні люди не плачуть. Сильні люди ніколи не плачуть.
Сильним людям ніколи не зле і ніколи не прикро.
Сильні люди долоню стискають в кулак,
чи закушують губи тоді, коли хочеться крикнути.
Це вже як необхідність - себе у собі заховати,
одягнути сім посмішок майже одразу або
почепити табличку із написом "Жодної вартості"
на усе, що боліло - по черзі - аби зажило.
Сильні люди (так дивно) ніколи не вдарять у відповідь.
Це в них, певно, шкідлива звичка чи щось подібне.
Сильні люди приходять,коли потрібно,
і (так дивно) завжди залишаються вільними.
А коли їм погано, тоді, коли справді погано,
вони дихають глибше - так, щоб ніхто не побачив.
Сильні люди не плачуть.
Сильні люди ніколи не плачуть.
Тільки місяць рогами небо проколює нащось...