Сьогодні вранці спостерігав втомлену гладку даму у маєчці з кроликом "Плейбой" і написом "Кохай кіровоградських. Молоді "Регіони "". Дама пітніла і явно страждала від всієї тієї забацаної сансари навкруги. Кохати її анітрошки не хотілося.
І тут я подумав: а от чи реально взагалі покохати "регіоналку"? В сенсі не заробітчанку штабну, а на всю голову ідейну, і не пищ-пищ, ололо, я водітєль НЛО, а саме покохати, разом з усім тим покращенням в голові і маєчкою, надітою не в якості поцоватої партійної уніформи, а за покликом великого регіонального серця?
А якщо і пищ-пищ, ололо, чи не стоятиме в процесі перед очима образ Януковича в спортивному костюмі серед похмурих териконів і хтонічної антрацитової куряви?
Нижче наводимо фотокартинку для заспокоєння, медитації і витиснення із свідомості вищезгаданих інфернальних образів.