Мушу визнати, що кулінар в мені просинається спорадично. Просто мене з самого дитинства і до сивини на грудях оточували жінки (мама, бабуся, дружина, теща), які мене чимось смачним і поживним регулярно годували і годують. Та, бува і таке, беру я до рук ножа і... ееее, що там ще беруть до рук, коли куховарять?
Так от, рецепт дня від Євгенівановича. Картоплю миємо (це обов'язковий елемент приготування їжі. Пам'ятайте - гігієна врятує світ!), відварюємо хвилин 15 приблизно у "мундирах" (і пам'ятайте, що правильно казати "у лушпинні", але я ще не зустрічав кухаря, який би так цей процес називав). Після цього відправляємо картоплю у духовку, попередньо зробивши надрізи зверху. Надрізи, власне, для того, щоб картопля краще просочилася оливковою олією і спеціями, якими ми разом із сіллю посипаємо майбутній поживний хавчик. І відправляємо це діло в духовку на півгодинки приблизно, переклавши між собою кільцями цибулі. За цей час ми якраз встигнемо порізати тоненькими смужками свіже сало свині породи "степова біла", яке заллємо оцтом, притрусимо сумішшю перців і (якщо нєфігдєлать чи дядько ваший на спеційному заводі працює) міксом з італійських трав. Чи ще якоюсь подібною замолоддю.
Згадуємо про картоплю.
Витягаємо це діло, що пекельно шкварчить на деці. Половину картоплі намастимо сметаною. Половину - ні, потім проведемо компаративний аналіз цього дєла. Наливаємо томатний сік у високу склянку. Присолюємо. Поперчимо. Доллємо під верх горілкою. Профіт!
П.С. Після вживання суміші нектару з амброзією згадуємо, що вийшов 2-й сезон ВВСшного
"The Hour" . Жизнь удалась.