(no subject)
сьогодні я вдруге слухала Луценка. Якщо перший раз в мене горіли очі і надійшла купа оптимістичної енергії, то сьогодні подібний виступ в мене викликав неконтрольовані сльози. це так сумно. слова,слова,слова, ідеї, вони такі очевидні. але як це все взагалі втілити в життя? опісля українці, що народились у Франції, казали, що ми маємо боротись, що все реально, головне робити. але як?