Не знаю, як у Ліни Костенко, але в мене до Забужко професійно-філософське обурення. Тобто, я розумію, що вона теж "презентує" відповідний суспільний феномен, ну але ж навіть будучи суспільним феноменом - треба себе якось осмислювати хоч трохи, хіба ні? тим паче, маючи диплом філософського факультету в кишені, я вже не кажу про звання кфн %)
"Ти "Музей" читала? Там про ЛВ не окремими фразочками по сторінках, а розлогими описами :))) Але книжка дуже хороша, "Музей", хоч і теж напхана ідеологією " -
о ні, з мене досить її блогів на УП, віршів і "досліджень". до того ж, в світі є ще купа хороших і корисних непрочитаних книжок. хоча, якщо я зміню професію і піду в соціологи чи в психоаналітики, то обов'язково прочитаю ))
"(мантра "я хочу нобелівку")."-
неграмотним нобелівок не дають переважно %)
"Діти давно в курсі і без авторитетів" -
ні, це зрозуміло, що діти в курсі, але для мене, наприклад, це слово в книжці поважного класика було б вагомим аргументом для вимоги використовувати це "блядство" в шкільних творах на олімпіадах і навіть на вступних екзаменах. зрештою, для наукової роботи це теж непогана ідея. і явищ, які цілком підходять під цей змістовний термін, ціла купа - можна навіть той термін в заголовок творів виносити %)
аналогічно з "міськими владами". мова як формується? якщо класик використовував це слово в своїх творах - значить, ніхто його з мови вже не вижене. до цього часу в українській мові було записано, що влада має бути - одна, єдина і неподільна, що б там не казала наша історія "трьохгетьманства". в російській мові "влади" - вони, значить, в них може бути купа різних думок, і в кожного окремого шматка влади свій вектор. а після того, як Ліна Костенко в своїй книжці з цим словом двічі помилилася, схоже, наша традиційна розгетьманеність влади матиме шанс закріпитися на мовному рівні %) мене це щось не дуже тішить %)
Не знаю, як у Ліни Костенко, але в мене до Забужко професійно-філософське обурення. Тобто, я розумію, що вона теж "презентує" відповідний суспільний феномен, ну але ж навіть будучи суспільним феноменом - треба себе якось осмислювати хоч трохи, хіба ні? тим паче, маючи диплом філософського факультету в кишені, я вже не кажу про звання кфн %)
"Ти "Музей" читала? Там про ЛВ не окремими фразочками по сторінках, а розлогими описами :))) Але книжка дуже хороша, "Музей", хоч і теж напхана ідеологією " -
о ні, з мене досить її блогів на УП, віршів і "досліджень". до того ж, в світі є ще купа хороших і корисних непрочитаних книжок.
хоча, якщо я зміню професію і піду в соціологи чи в психоаналітики, то обов'язково прочитаю ))
"(мантра "я хочу нобелівку")."-
неграмотним нобелівок не дають переважно %)
"Діти давно в курсі і без авторитетів" -
ні, це зрозуміло, що діти в курсі, але для мене, наприклад, це слово в книжці поважного класика було б вагомим аргументом для вимоги використовувати це "блядство" в шкільних творах на олімпіадах і навіть на вступних екзаменах. зрештою, для наукової роботи це теж непогана ідея. і явищ, які цілком підходять під цей змістовний термін, ціла купа - можна навіть той термін в заголовок творів виносити %)
аналогічно з "міськими владами". мова як формується? якщо класик використовував це слово в своїх творах - значить, ніхто його з мови вже не вижене. до цього часу в українській мові було записано, що влада має бути - одна, єдина і неподільна, що б там не казала наша історія "трьохгетьманства". в російській мові "влади" - вони, значить, в них може бути купа різних думок, і в кожного окремого шматка влади свій вектор.
а після того, як Ліна Костенко в своїй книжці з цим словом двічі помилилася, схоже, наша традиційна розгетьманеність влади матиме шанс закріпитися на мовному рівні %) мене це щось не дуже тішить %)
Reply
Leave a comment