Сніжинчині поневіряння

[yusmal]

Сніжинка сіла на Іринку -
ледь не розтанула сніжинка!
Злетіла, сіла на Данила -
 від спеки ледве не зомліла.
Усілась якось на Дарину -
ох, і гаряча ж ця дитина!
І на Сашка вона сідала,
що ледве краплею не стала.
Сніжинка всюди в небезпеці -
і на Маркові, й на Оленці...
Щоб їй, малій, було де жити,
сніговика взялись ліпити.
Сашко, Іринка і Данило
з Марком сніговика ліпили,
ну, а Оленка та Даринка
подарували ніс-морквинку.
Тепер сніжинці є, де жити, -
Зі снігу друга ліплять діти!