Шохателсказатьавтор
- Что это у вас такое на полке? Нежное, легкое, воздушное?
- Йогурт.
- Ах, йооогурт. Дайте две бутылки водки, пожалуйста.
(Анекдот)
Так а шо мій семінар.
Чому я його взагалі робила:
- мені подобається бути на конвенті "на розігріві", влаштовувати якісь двіжняки до того, як почалася основна програма;
- а ще мені подобається бути трендсеттером, патіспойлером та тролем.
Помітила, що всі теми моїх семінарів вгадували найболючіші проблеми нашого РД. Тобто після мене про це починають балакати всі. І всі в контексті "зе винтер із камінг" - тобто ніякого оптимізму. Щоб пожвавити процес, вирішила навмисно подати тему дещо по-тролячому.
Яку тему я обрала і чому:
- "Проблематика рольової гри". Але на конвенті так називати подію не можна, бо ніхто не прийде. Хоча може, я свою славу дещо недооцінюю. Тому івент називався "І что хатєл сказать автор?"
- Поговорити про це мені захотілося після розмови з Тімом Спірітом tim_spirit. Він намагався зрозуміти, чим нам намазано на тих російських іграх, що так подобається.
- А тут ще Варпо warpo з черговим накидом у себе в ЖЖ.
Яких я чекала результатів:
- Якщо чесно, особо ніяких. Ну хотіла я промовити основну ідею - що мені подобається йоооґурт. Тобто коли в анонсі гри прописана проблематика. Наприклад, про межі людяності. Про ціну успіху. І таке інше.
Я доросла дівчинка. Мені вже нецікаво їхати на гру, де основна ідея - 700 придурків бігають лісом в пошуках скарбів. Навіть якщо скарби це реальні гроші, сума мені навряд чи компенсує витрати на гру. Проблеми на кшталт "Що робити з трупом мертвої повії у себе в номері" мене геть не хвилюють. Що Я в цьому номері роблю і хто я така взагалі - оце проблема! А труп - що труп. Розрубити на шість шматків, спакувати в чорні пакети та втопити в океані, всі ж кіно дивились.
- На жаль, більшість майстрів в Україні це не обмірковує навіть для себе, а не для анонсу. Бо з такими хитровиїбаними загонами масову гру не збереш, а маленькі чудово збираються і без цього. Росіяни традиційно попереду років на п'ять-сім, так що в них це питання пропрацьовано краще, і навіть є зворотній тренд - не єбіте нам мозгі, об'ясніте в двух словах.
- Максимальні мої очікування були - що гравці після мого семінару будуть в майстрів питати, про що їхня гра. А майстри про це замисляться.
Що з цього вийшло:
- Я планувала перші хвилин 15-20 базікати, а потім слухати інших. На себе взяти роль модератора диспуту. Взагалі, десь так і вийшло. Але є одне але. Ваня Падре.
- Ваню я добре знаю. І знаю, що він добровільно пельку не заткне. Особливо якщо він вже напідпитку - а він таки да. І особливо якщо його ззаду прикриває підсинькуватий Скайфокс.
- Тому Вані я одразу сказала - Падре, ти перші п'ятнадцять хвилин мовчиш, зрозумів? Може й зрозумів, але встрявав увесь час.
- Десь між Падре та Падре я встигла влізти й собі, та запитати Семара semar_raziel та Леночку hedwig_stern, які робитимуть ігри в цьому сезоні, про що будуть їхні ігри. Обидва розгубилися, правда, Семар трохи менше. Це був експромт, гигиги.
- Потім ми плавно перейшли від моєї розповіді до обговорення, і як раз тоді скінчилися Ваніни 15 хвилин відносного мовчання. Ваня почав лізти.
- З того моменту у мене було дві задачі, які мене поглинали повністю: модерувати диспут, тобто давати по черзі слово, слідкувати, щоб одне одного не перебивали; і якось нейтралізувати Падре. Він взагалі чувак розумний - але коли тверезий. А там про тверезість і близько не йшлось. А ще й Скайфокс в тилах.
- Дуже діючий засіб заткнути чоловіка - в нього чимсь жбурнути. Але, на жаль, у мене нічого не було.... Не кидатись жеж нетбуком. І тут мені в очі потрапила апельсинка, що лежала на столі перед Діаною з Северодонецька. Я її схопила і жбурнула в Ваню. Звісно, схибила, і влучила в Олафа olaf1. Олаф афіґел і жбурнув мені апельсинку назад. Я зрозуміла, що доля дає мені ще один шанс.
- Я почистила апельсинку, розділила дольки між нами з Олькою sayonara_83 (навіть не спитавши Діану), і почала в Ваню жбурлятися вже шкурками. Звісно, влучала не завжди: досталося й Драго drago_sumy, й іншим. Але Вані теж перепало нівроку.
- Тим часом моя голова була зайнята лише розмовою. Те, що я робила руками, робилося підсвідомо, повз мозок. Не думаючи "як би його поцілити у Ваню, щоб він нарешті замовк". Я НЕ СПЕЦІАЛЬНО!
Як ця битва двох якодзун виглядала:
- Дуже цікаві ідеї були в Хагена der_bolt, біларуської гості Арчі, та взагалі бесіда йшла жваво. Я б воліла більше чути Бена benedict_belg: він як купив машину, почав матюкатись так, що мені його слухати не набридає. Це вам не класифікація рольових ігор, це від душі.
- Наприкінці івенту я запропонувала присутнім, які будуть спілкуватися з майстрами майбутніх ігор, тролити їх не лише традиційними питаннями - "Як на грі моделюється секс" та "В що грати дівчаткам", але ще й питанням "Про що ваша гра".
- Скайфокс вийшов з семінару як у фільмі про Труфальдіно - випав у вікно. Дуже ефектно.
Як розвага - все вийшло. Як щось більш серйозне... Вибачте, я не їзжу на рольові конвенти за серйозним. Вважаю, що рецепт "Падре під апельсиновими шкурками" - це вже неабияка ачівка. Сподіваюсь, всім присутнім теж було весело!