Людина, яка пізнала світ.
Вінсент був цікавим до всього - змалку був ласий до книг, газет, рекламних постерів та е-буків.
Почалося все з Букваря. Трохи згодом - польський Elementarz та англійська ABC.
В юнацькому віці офіційним чтивом були Дюма та Агата Крісті. А потай від батьків - еротичні новели європейських письменниць з важкою долею.
В інституті, під впливом модних трендів не випускав з рук Пєлєвіна і Андруховича.
Потім - несподівано ранній шлюб та одразу двоє діток на додачу - довелось рятувати глузд науковими працями з психології стосунків.
В перервах - поезія Сходу та антична філософія...
А потім його мозок просто втомився. Від регулярних навантажень, терабайтів накопиченої інформації та структурованих аналітичних роздумів...
Спочатку Вінсент обмежував свої читання, надолужуючи непрочитані шедеври світової класики, а потім дедалі менше часу проводив у кабінеті-бібліотеці.
Щотижня він протирав пилюку з сотень полиць із книгами і насолоджувався владою над прочитаними книгами, як насолоджується чоловік від володіння жінкою. Жінками?
Згодом на столику поруч із його ліжком залишилася лише одна книга.
Книга, в якій він знайшов відповіді на всі свої запитання.
Він читав її повільно, обдумуючи кожну сентенцію, уявляючи всеможливі контексти і проводячи неможливі паралелі.
Коли чогось не розумів, він повертався назад і читав по новому колу з того місця, куди повернувся.
Таким чином він прочитав її незліченну кількість разів.
Не в останню чергу через те, що знав, що ця книга стане останньою, прочитаною ним, бо читання інших просто не мало сенсу.
Його ховали разом із нею, хоча він цього не просив. Кутики його вуст ледь посміхалися, і збоку можна було подумати, що йому сниться щось приємне.
Важко уявити, що він бачив у своєму сні, але він точно знайшов свій спокій. То був спокій людини, яка пізнала світ.
Почалося все з Букваря. Трохи згодом - польський Elementarz та англійська ABC.
В юнацькому віці офіційним чтивом були Дюма та Агата Крісті. А потай від батьків - еротичні новели європейських письменниць з важкою долею.
В інституті, під впливом модних трендів не випускав з рук Пєлєвіна і Андруховича.
Потім - несподівано ранній шлюб та одразу двоє діток на додачу - довелось рятувати глузд науковими працями з психології стосунків.
В перервах - поезія Сходу та антична філософія...
А потім його мозок просто втомився. Від регулярних навантажень, терабайтів накопиченої інформації та структурованих аналітичних роздумів...
Спочатку Вінсент обмежував свої читання, надолужуючи непрочитані шедеври світової класики, а потім дедалі менше часу проводив у кабінеті-бібліотеці.
Щотижня він протирав пилюку з сотень полиць із книгами і насолоджувався владою над прочитаними книгами, як насолоджується чоловік від володіння жінкою. Жінками?
Згодом на столику поруч із його ліжком залишилася лише одна книга.
Книга, в якій він знайшов відповіді на всі свої запитання.
Він читав її повільно, обдумуючи кожну сентенцію, уявляючи всеможливі контексти і проводячи неможливі паралелі.
Коли чогось не розумів, він повертався назад і читав по новому колу з того місця, куди повернувся.
Таким чином він прочитав її незліченну кількість разів.
Не в останню чергу через те, що знав, що ця книга стане останньою, прочитаною ним, бо читання інших просто не мало сенсу.
Його ховали разом із нею, хоча він цього не просив. Кутики його вуст ледь посміхалися, і збоку можна було подумати, що йому сниться щось приємне.
Важко уявити, що він бачив у своєму сні, але він точно знайшов свій спокій. То був спокій людини, яка пізнала світ.