May 08, 2014 00:30
В день солідарності трудящих, 1-го травня, був на церемонії по British Citizenship. Церемонію проводять 1 раз в місяць, в local counsil (міскьраді), в даному випадку це було одне з тридцяти чотирьох боро (borough) Лондона, а розмір самого боро - як Луцьк чи Івано-Франківськ по населенню. Людей було рил 50-60. Кольорових людей з них було процентів 60-70, інші білі або відносно білі люди. Люди при параді з різних країн світу збрелись на 10-у ранку в Guildhall (муніципалітет). Всі були серйозні, між собою майже ніхто не спілкувався, так як всі з різних країн і спільне в них тільки те, що жувуть вони в Лондоні. Через хвилин 15 вийшов товстий негр по імені Тонга і запросив всіх в урочистий зал. В залі грала музика якогось англійського (напевно) композитора, яка транслювалась з невеличкого CD-програвача, який стояв на кріслі. По центру стояв великий портрет Королеви Єлизавети Другої, збоку якого був британський прапор. Всі зареєструвались і поставили підписи в спеціальному здоровенному журналі. Для кожного заздалегідь підготовлене певне місце, де на кріслі лежить папір з фамілійою. Натовп поділився на 2 частини - одну частину посадили зліва, це ті люди, які вибрали клятву богом, а інших, які вибрали урочисту присягу без згадування бога - справа. На сцену вийшла жінка років 40, в чорному костюмі і з срібним хрестом на грудях, сказала, що звати її Сара і вона буде вести церемонію. Жінка весь час приємно посміхалась. Важко було відгадати її расову приналежність, хоча говорила вона з акцентом диктора BBC, отже народжена була в Англії. Чомусь я подумав, що вона mixed race, індійська+біла. Була ще разом з товстим негром товста біла англійка, вони вручали сертифікати і пам'ятні значки, на яких був прапор UK і герб боро. На кожному стільці лежав папір з текстом, який треба говорити. Виявляється, текст не треба вчити на пам'ять, можна все прочитати з папірця, лиш треба самому сказати своє ім'я-фамілію з голови. Сара попросила, щоб папірці після церемонії залишили на стільцях, так як боро всіма руками за ресайклінг, і папірці використають знову, бережуть папір і планету. Далі вона сказала, щоб ті, хро буде клястись богом встали, і кожен по порядку сказав - "Я - такий-то такий", потім представився кожен з "безбожників", і далі вона читала по пів-речення і вся юрба мусила хором повторювати за нею, читаючи текст з бумаги (може хтось і вивчив назубок).
Текст такий:
Oath of allegiance:
(для "безбожників" I do solemnly and sincerely affirm that...), а для тих, хто богом:
I,(name), swear by Almighty God that, on becoming a British citizen, I will be faithful and bear true allegiance to Her Majesty Queen Elizabeth the Second, Her Heirs and Successors, according to law.
Pledge(друга частина - однакова для всіх).
I will give my loyalty to the United Kingdom and respect its rights and freedoms. I will uphold its democratic values. I will observe its laws faithfully and fulfil my duties and obligations as a British citizen.
Як видно, всього декілька фраз, серед яких на першому місці - про вірність Королеві, і її спадкоємцям, так як Великобританія, як всім відомо, - монархія і голова держави - монарх. Народу Великобританії нічого не треба обіцяти, тільки королеві.
Далі почали вручати Сертифікати Натуралізації ( Certificate of Naturalisation as a British Citizen). Зачитували ім'я кожного з юрби, людина підходила, їй давали бумагу і пам'ятний значок, і всі плескали в долоні. Були і люди з бувшого СРСР - один молодий кацап, сім'я бульбашів, пара з Киргизстану, пара з Айзербаджану, один товстий українець в потертих джинсах зі Львова. Представників країн Великої сімки (Америка, Канада, Франція, Італія, Німеччина, Японія, ну Англія не рахуєм) - не було жодного, так само не було ні одного з Австралії і Нової Зеландії. Зато було чоловік 7 з Південно-Африканської Республіки, 1-2 негра, а інші чи то бури, чи то англосакси, білі коротше. Китайців на диво також не було ні одного. Було чимало з Шрі-Ланки, Індії і Пакістану. З обох Америк була ніби тільки одна - з Мексики. Були також декілька осіб з Польщі, Болгарії, Сербії, декілька з Африки. Називали імя-фамілію і з якої країни, і всі голосно хлопали в долоні. Потім всіх попросили встати для виконання гімну UK - "God Save The Queen". Співати не треба було, просто грала музика. Далі сказали, що можете росходитись або пофоткатись з портретом каралєви і сертифікатом. Все зайняло меньше години. Товстий львів'янин привітався "Слава Україні", на що я відповів "Героям Слава" і привітав товстуна, добре що він не продовжував далі "Слава нації - Смерть ворогам", а то б кацап і кацапо-бульбаші певно сильно б перелякались і побігли жалітись, що в залі "фашисти і бендеровци":)))
думи мої