Oct 11, 2011 14:47
В неділю приїхав до Львова після тижневого відрядження в Остін, штат Техас. Це моя перша подорож в Штати, тож враженнь дуже багато, і одним я хотів би поділитись.
Дуже часто чую, що мол "зате в нас дівчата красиві". Це правда, дівчата в нас красивіші, в шататх більшість мають або horse face, або важать рази в 2 більше за норму. Але вони, блядь, посміхаються! За весь тиждень можу згадати тільки один випадок, коли чувак при айконтакті не посміхнувся, про дівчат взагалі мовчу. Підозрюю, що ми, виховані в пострадянському просторі, виглядали там рідкісними тормозами - ну не звикли ми до того, та й language barrier дає про себе знати. Люди відкривають тебе на вулиці, в черзі за пивом, в магазині. Офіціантка в ресторані запросто називає тебе sweety (солоденький), а про бари я взагалі мовчу.
Перше враження по прильоту - сірість. Сірі вулиці біля сірого аеродрому, сіра погода, сірі люди. Хоча я повертаюсь з-за кордону не вперше, але цього разу флешбек найсильніший. По дорозі на роботу зранку вдосталь надивився на стоунфейси наших дівчат - і навіть не знаю тепер, кого б я вибирав - життєрадісних мексиканок чи "найкрасивіших в світі" українок.