Вітри й тумани

Dec 23, 2014 00:48

Просто іноді треба вчасно заснути, аби знову не прийшли тумани.
Щоб західні вітри не надмухали більше, ніж є насправді. Щоб не перетворити тепло долонь на кригу і не розмінюватись на поцілунки, котрі не будуть ніколи спокусами. Не ті. Не з тими. Щоб не грішити навіть думками про не досяжне. Щоб мислити ствердно й тверезо і не відпускати своїх демонів туманних на волю. Вони ж бо як цей вітер - нестримні, буйні, химерні і швидкоминучі - як ранки, що є преходом від темряви до світла, від світу ілюзій до реальності.
Але як же солодко іноді шумлять ці вітри і як же важко їх тримати в собі!
Спати. Просто треба раніше вкладатися спати.

Posted via m.livejournal.com.

думки вголос

Previous post Next post
Up