сумне, але ...

Nov 13, 2007 14:36

Я вчора бачила труп на дорозі...

Це не перший труп з ДТП, але я бачу таке доволі рідко, тому на кілька днів це вибиває мене з колії...

Найгірше, що те скоцюрблене тіло в чорному вбранні на дорозі ще кільканадцять хвилин тому було людиною: дихало, мріяло, любило чи било жінку... А більше не буде ніколи... А десь там вдома його чекали, може він до магазину вийшов...

Ще гірше, що я бачила водія, руки якого тряслися, коли він показував і розказував даїшнику, як це трапилося... Їхала собі людина додому, де її, мабуть, чекали, а тут таке сталося...

Ще гірше, що в будь-якому разі винним виявиться водій... Він міг і не перевищувати швидкості - там дозволено 90, але він все одно не зміг би зупинитися, бо ближнє світло фар охоплює максимум метрів 20, хай 30, а гальмівний шлях з 60 км\год навіть в нормальних машин займе десь метрів 40...

А найгірше в цьому всьму те, що це сталося на трасі міжнародного значення Київ-Чоп, у першому ж селі за КП, де рух після робочого дня є дуже напруженим. Мало того, цей труп лежав прямісінько під наземним переходом...

Я деколи розумію, чому ми живемо в такій б...ській країні... Не треба ходити в економіку чи політику за прикладами. Можна все побачити на наших дорогах...

Я не люблю 70 відсотків наших водіїв: за те, що їздять на страшних російських чи китайських машинах, яким краш-тест і не снився (я маю на увазі переважно тих, що купують всякі лади-каліни замість хоча б дачії і китайські джипи, щоб крутіше виглядати); за куплені права і техогляди; за невмикання поворотів при здійсненні маневрів; за нехтування правилами дорожного руху; за невключені фари і розбиті габарити; за супер-пупер тюнінг у вигляді уродських синіх, зелених чи червоних фар; за їзду п'яними; за неприщепнутість пасів безпеки; за неповагу до інших, особливо пішоходів і велосипедистів; за хабарі даїшникам замість протоколів; за постійні перевищення швидкості, навіть тими, чия машина просто дивом їде...

Я не люблю практично всіх наших даїшників і тих, хто відповідає за стан доріг: за незняті роками тимчасові знаки; за ідіотські розв'язки; за пішохідні переходи (наосвітлені, до речі) на трасах міжнарожного значення; за чегрування в засідці на хабарі; за активні ремонти доріг в понеділок зранку і п'ятницю ввечері; за суперечливі знаки дорожнього руху; за те, що траси йдуть через населені пункти і невідгороджені від вулиць; за те, що гроші на мільйони рекламних щитів є, а на переходи - нема...

Я так само не люблю більше половини наших пішоходів: за темний\чорний одяг; за перебігання вулиць, де прикортіло; за дурну хоробрість; за некористування переходами; за привчання дітей до перебігання вулиць (недавно бачила на Окружній в сьомій вечора, коли рух просто шалений в обидва боки, бабка тримала за руку дитину і намагалася перебігти дорогу! підземний перехід був десь метрів за 800...); за нелюбов до себе і нерозуміння небезпеки...

Мені сумно і прикро...

Але в тому, що на дорогах України щорік гине більше людей, ніж в усій Європі, винні ми самі...
І в тому, що ми живемо в б...ській країні, винні теж ми...

безпека, дороги, сумне

Previous post Next post
Up