Чому дієта не працює на власному прикладі
Я ніколи не сиділа на дієтах і не обмежувала суттєво види і кількість їжі. І вважаю, ще це нормально і можна їсти все, що хочеться, прислухаючись при цьому до власних відчуттів. Вони зазвичай підказують, коли варто зупинитися.
Але так сталося, що кілька тижнів довелося провести в умовах "дієти". Поки у нас гостюввли племінники, з хати повністю зникли білий хліб (неважко було відмовитися), будь-який джанк-фуд (теж терпимо), солодощі і домашня випічка (від кексів відмовитися найважче). Так от, протримавшись півтора тижні без оцього всього (і маючи досить суттєві фізичні і емоційні навантаження) я скинула 4 кг, після чого було введено екстрений стан і чоловік почав мене тихенько вночі (коли ніхто не бачить) підгодовувати шоколадками. Але все рівно протягом дня треба було дотримуватися якихось рамок, і ще півтори тижні я прожила в режимі напівдієти.
По результатах: вага вернулася (алілуйя), а я пішла в загул. Ще ніколи я не їла стільки швидких вуглеводів на одиницю часу, як за три дні після від'їзду гостей. І це при тому, що я вмію в принципі слухати сигнали і розпізнавати почуття ситості.
Мій висновок: дієта може бути ефективна тільки в тому випадку, якщо перетворюється на спосіб життя і ти дотримуєшся її все життя. Решта варіантів приведуть тільки до повтору кола "дієта -- зрив -- ще більший набір ваги -- дієта..."