Aug 20, 2008 11:16
Знову сон. На це раз дивний якийсь.
Дізнаюсь, що вагітна, але чітко знаю, що нагоди завагітніти не було, ні недавнім часом, ні взагалі. Виходжу з будівлі зовсім спантеличена. Назустріч мені - колишній однокласник, спитав мене, що зі мною, а я йому і розповіла. А він каже - то хай дитя буде моє. Я нічого не розумію, він бере мене за руку, веде кудись, показує кімнату, у якій ми житимемо утрьох. А я покірно йду за ним і думаю, як я зможу жити з ним, якщо я навіть не цілувалась з ним. А раптом мені не сподобається. "Обранець" ходить зі мною усюди, чим починає мене дратувати...
Вкінці сну я відмовляюсь від його допомоги. Дякую, і пояснюю, що для того, щоб я виховувала з кимось дитя, потрібна любов, багато любові і ніяких сумнівів.
Дивацтво...
сон